УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Олександр Левченко
Олександр Левченко
Історик, дипломат

Блог | Фантазії Кремля. Москва в очікуванні такої української влади, яка погодиться з окупацією Криму і відмовою від НАТО

Москва просто мріє, щоб Київ торпедував Нормандію та Мінськ

Стали зрозумілими ще одні мотиви небезпечної демонстрації сили Кремля поблизу кордонів України. Дмитро Медведєв знову вискочив з конопель. Він заявив, що "українці прагматичні люди, їм надоїло жити у важких умовах і вони оберуть собі таку владу, ну не проросійську, а проукраїнську, яка виступить за зміцнення економічних відносин з РФ та погодиться з новими геополітичними реаліями, включаючи Крим". В розумінні Д.Медведєва – ці реалії не вступу України до НАТО та ЄС, а також відмова від Криму. Це озвучує ще один інформаційний рупор Кремля – заступник голови Ради безпеки Росії, який очолює Володимир Путін.

Виявляється, Москва натякає рядовим українцям, що загроза застосування сили проти незалежної Української держави буде до тих пір, поки не прийде до влади такий уряд, начебто не проросійський, а "проукраїнський", який виступить проти членства в Північноатлантичному альянсі та Євросоюзі, і, звісно, погодиться з російськими намірами анексувати Кримський півострів. Кремлю ніяк не зрозуміти, що будь-який уряд, який погодиться з російською окупацією Криму, український народ винесе зі своїх кабінетів та буде судити за статею державної зради. Рівень підтримки проросійських сил з кожним роком падає. Зараз п'ята колона нараховує не як раніше 20%, а масимум 8-9%, ставши мало значущим фактором в українській політиці. І це все завдяки політиці Володимира Путіна, який за останні місяці згуртував як ніколи колективний Захід та український народ. Тому що розмахування російською зброєю поблизу українських кордонів не проходить безслідно. І вже ніхто не вірить, що 130 тисяч російських військ на українсько-російському кордоні будуть садити квіткові клумби дружби, чи закладати сади процвітання добробуту між двома народами. Усі добре розуміють, що брудному військовому російському чоботу не місце на суверенній українській території.

Відносно Мінського процесу потрібно розуміти, що Москва просто мріє, щоб Київ торпедував Нормандію та Мінськ. І тоді їй можна заявити, що Україна з самого початку не збиралася виконувати Мінські угоди, а санкції проти РФ накладені неправомірно, про що Кремль говорить з 2014 р. Для цього Києву потрібно продовжувати дипломатичну комунікацію з фрацузькими і німецькими партнерами та РФ. Враховуючи, що Росія вже незаконно видала на тимчасово окупованих територіях Донбасу 700 тис. своїх паспортів і збирається, якщо не визнати псевдореспубліки, то направити туди нові озброєння, це саме по собі може призвести до краху переговорів з вини Кремля. І тоді можливо ставити питання про застосування пекельних санкцій проти Росії вже зараз, як відповідь за ухилення РФ від імплементації Мінська протягом семи років. Москва маневрує і хоче переговорів ще 20 років, але не може виконати Мінськ, адже тоді повинна повернути окуповані ОРДЛО до складу України в прямому прочитанні Угоди від 12 лютого 2015 р. Трактування у вигляді автономії, а тим паче федеративної одиниці не пройдуть, тому що їх нема в тексті. Прямих переговорів з ОРДЛО також не буде, про що мріє Кремль. В Нормандіїї посередниками між Україною і Росією виступають Німеччина та Франція, в Тристоронній контактній групі – ОБСЄ. Так що, Москва учасник конфлікту, а не посередник – крапка. Тому Кремль розуміє, що вирішивши питання з окупованим Донбасом, усе міжнародне співтовариство накинеться на проблему деокупації Криму, а там маневра для Москви взагалі практично нема. План Кремля – безкінечні переговори, але його вже прочитали в Берліні та Парижі і вимагають виконання Мінська.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...