Депутати Ради 8 років тому ухвалили "диктаторські закони 16 січня": у чому була їхня суть і хто голосував
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Рівно вісім років тому, 16 січня 2014 року, депутати Верховної Ради VII скликання більшістю голосів ухвалили пакет законів, які увійшли в історію під назвою "диктаторські закони 16 січня".
Ці законодавчі акти приймалися підняттям рук без обговорення і використання системи " Рада " , які тексти були оприлюднені вже після голосування. Вони передбачали різні обмеження акцій протесту та розширення репресивних повноважень силовиків для протидії мітингувальникам.
"Закони 16 січня" визнавали протести екстремізмом та встановлювали жорстку відповідальність за подібну діяльність.
Вводилася заборона на акції, не погоджені з органами МВС, які використовують засоби маскування, намети для обігріву та відпочинку, а також заборону на допомогу протестуючим приміщенням або транспортом, на рух у колоні понад п'ять автомобілів без погодження з силовиками тощо.
17 січня пакет "диктаторських" законів підписав тодішній президент Віктор Янукович, а 21 січня, незважаючи на протести та заклики світової громадськості, був опублікований у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр".
Оприлюднені закони викликали хвилю критики з боку суспільства як такі, що порушують демократичні норми. 28 січня парламентарії на позачерговому засіданні визнали такими, що втратили чинність 9 з 12 "диктаторських" законів.
Слідчі Генпрокуратури зібрали докази незаконності голосування 16 січня та фальшування його результатів. Було повідомлено про підозру 15 особам, серед них – президенту-втікачу Януковичу та першому заступнику спікера Ради Ігорю Калєтніку.
Примітно, що у дострокових виборах до Верховної Ради 8-го скликання брали участь 127 осіб, які голосували за пакет "законів 16 січня", а 50 із них було переобрано до парламенту.
Як повідомляв OBOZREVATEL, Віктор Янукович подав новий позов проти Верховної Ради. Президент-втікач вимагає відібрати у депутатів повноваження позбавляти президента посади іншим шляхом, окрім як за допомогою імпічменту.