Блог | Деокупація Криму: крок номер один. Які закони ухвалив парламент та чому це важливо?
Вчора Верховна Рада ухвалила два важливі закони – про корінні народи та про скасування вільної економічної зони "Крим". Це перші два закони з пакета "Кримської платформи".
Поясню, чому ці закони важливі та потрібні Україні в контексті деокупації та реінтеграції Криму.
Права корінних народів нарешті прописані на рівні закону
У Конституції України чітко зазначено, що права корінних народів визначає виключно закон. Вчора – вперше в історії України – ми цей закон ухвалили.
Це значить, що вперше за 30 років в Україні з’явився закон, який, по-перше, елементарно дає визначення – хто такі корінні народи. По-друге, визначає, які саме народи є корінними – кримські татари, караїми та кримчаки. І, по-третє, закон каже, які права мають корінні народи та як держава буде захищати їхні права.
Росії цей закон дуже муляв очі, тому вона багато маніпулювала та активно розповсюджувала міфи, що закон порушує права національних спільнот.
Щоб раз і назавжди покінчити з цими спекуляціями, поясню.
В Конституції України чітко розмежовані поняття "корінні народи" та "національні меншини". Конституція каже, що права і корінних народів, і національних спільнот визначають закони України.
Закон про національні меншини Україна ухвалила майже 30 років тому. Тож права національних спільнот на рівні закону в Україні захищені давно.
Чого не можна було сказати про права корінних народів. Бо окремого закону, який визначав права корінних народів – до вчора в Україні не було. За логікою Росії, виходить, що весь цей час саме права корінних народів порушувались – адже окремого закону, який би визначав їхні права, в Україні не було.
Різниця між корінним народом та національною спільнотою в тому, що корінні народи – це ті народи, які історично сформувались виключно на території України, можуть мати свою мову, релігію та традиції, але не мають іншої історичної Батьківщини, крім України. Інші народи теж мають власну мову, релігію, традиції, історично проживають на території України, але вони також мають іншу історичну державу за межами України.
Законопроект про корінні народи – це про історичну справедливість, на яку майже 30 років чекали кримські татари, найчисленніші сьогодні представники корінних народів України.
Вчора цей закон підтримали 325 народних депутатів. Як президентський невідкладний, що теж дуже символічно. Дуже рідко, коли законодавча ініціатива знаходить таку одностайну підтримку на всіх найвищих рівнях влади.
І це важливий позитивний сигнал корінним народам, які залишились в Криму та вже восьмий рік чинять там ненасильницький опір – Україна на найвищому рівні продовжує боротьбу за своїх людей та свої землі.
Ганебну вільну економічну зону "Крим" – скасовано.
Інший важливий закон, який ми вчора ухвалили – закон про скасування вільної економічної зони "Крим". Це був дискримінаційний для людей та ганебний з юридичної точки зору закон.
Вільна економічна зона "Крим" прирівняла українських громадян з кримською пропискою до "нерезидентів", фактично – іноземців.
Одне слово "нерезидент" створювало безліч бюрократичних проблем для мільйонів громадян України, які мають кримську прописку чи залишились працювати в Криму. Одна з них, наприклад, якщо людина отримала спадок, то мала сплатити з нього більші податки – як іноземець.
Основною метою впровадження ВЕЗ у 2014 році була нібито допомога бізнесу. Однак з 2015 року Україна не веде жодної торгівлі з тимчасово окупованими територіями, тож економічна діяльність стала в принципі неможлива. А існування вільної економічної зони "Крим" створювало можливості для нечесного бізнесу працювати з окупантом.
Важливо, що вчора ми не просто скасували ВЕЗ "Крим", а перенесли всі позитивні для людей норми до інших законів України.
Прийняття цих двох законопроектів – це чіткий сигнал для всіх в Криму – ми з вами боремося проти окупаційної влади по один бік барикад. І ми продовжуємо щодня нашу дипломатичну та юридичну боротьбу за Крим.
Разом з великою групою людей – з колегами з парламенту, в рамках міжфракційного об’єднання "Кримська платформа", з колегами з уряду та Офісу президента та представництва президента в Криму, з представниками громадських організацій та центральних органів виконавчої влади. Ми використовуємо всі існуючі та неіснуючі інструменти, щоб в Криму знову звучав гімн України.
