Данілов заявив, що одна з країн Євросоюзу заблокувала вступ України до Кібер-НАТО

Минулого літа Україна надала документи для вступу в організацію Кібер-НАТО. Проте наша країна-сусід, одна з її членів, заблокувала цей процес.

Відео дня

Про це в ефірі ток-шоу "Право на владу" розповів секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов. За його словами, для вступу до цієї організації, як і в НАТО, рішення ухвалюються консенсусом (щоб подивитися відео, доскрольте до кінця новини).

"Так ось, одна з європейських країн нам відмовила в участі у цій поважній інституції", – повідомив Данілов.

Він наголосив, що на тлі війни і постійних кібератак нашій країні була необхідна участь у Кібер-НАТО. Секретар РНБО не назвав конкретно, яка держава виступила проти, але сказав, що вона є країною-сусідкою та членом Євросоюзу.

"Одна країна з усіх, які входять до цього Альянсу, проти. То це партнери в лапках чи це партнери, які, як-то кажуть, щирі?" – констатував Данілов.

Пізніше "Європейська правда" з посиланням на джерело повідомила, що правом вето скористалася Угорщина. Зазначається, що процедура схвалення української заявки розпочалася у жовтні і, у разі успіху, Україна могла стати членом центру вже з 1 січня 2022 року.

Водночас правила дозволяють державам НАТО повернутися до розгляду заявки Києва, і, можливо, враховуючи нинішні кібератаки на Україну, інші члени Альянсу переконають Будапешт переглянути свою позицію. Проте з огляду на те, що засідання Ради центру, яка ухвалює рішення про розширення організації, проводять лише двічі на рік, приєднання України до Кібер-НАТО, навіть за позитивного результату, може відбутися лише з другого півріччя 2022 року.

Угорщина поки що публічно не заявила про свою позицію з цього приводу. Як відомо, після ухвалення освітнього закону у 2017 році країна повідомила, що блокуватиме засідання Комісії Україна-НАТО на політичному рівні та процедуру вступу України до Альянсу.

Кібер-НАТО – організація, заснована сімома країнами, яка сьогодні вже налічує 20 учасників – 17 членів НАТО і три країни-партнери. Вона дуже впливає на дії Північноатлантичного альянсу у сфері кіберзахисту. У центрі разом працюють військові, цивільні та представники уряду.

Нагадаємо: у ніч на 14 січня Україну сколихнула кібератака на урядові вебресурси – постраждали офіційні сторінки Міносвіти, МЗС, вебпортал Дія та ще близько 70 сайтів. Аналогічна ситуація повторилася 17 січня, коли невідомі хакери атакували систему Prozorro та сайт райсуду Києва.

У службі спецзв'язку та захисту інформації констатували, що це найпотужніша атака за останні чотири роки. Українські військові та західні експерти вбачають у цьому російський слід, а кіберфахівці говорять про великі проблеми з безпекою у державному секторі.

Як повідомляв OBOZREVATEL, 29 січня кібератаки відновилися. Цього разу "дісталося" вебресурсам судів. З офіційних адрес судової влади відбувалася розсилка з нібито судовими запитами. Листи містили шкідливе програмне забезпечення, так званий вірус.