Блог | Чортова дюжина казок про легалізацію грального бізнесу
21 травня 2020 року оголошено як день, коли Верховна Рада може не тільки розглянути, а й прийняти законопроект про гральний бізнес за номером 2285-д. В які ж казки нам з Вами, шановне панство, знову пропонуватимуть повірити?
На нашу думку, основних з них зібралося рівно тринадцять.
Казка № 1. Введення в дію закону про гральний бізнес дозволить за рахунок продажі ліцензій наповнювати український державний бюджет додатково на 4, 9 (а то й більше!) мільярдів гривень щорічно.
По-перше, ніяких обгрунтованих розрахунків щодо розмірів платежів за ліцензії та реальності надходжень з цієї діяльності до бюджету як не було представлено від початку, так і досі немає. Незрозуміло, але чим далі, тим оголошені чиновниками цифри стають все химернішими. Так, від початку було 9 і більше мільярдів, зараз вже мова про декілька мільярдів (і то - можливо). Таким чином, ми зробили висновок, що всі ці мільярди є міфом. Небезпечним міфом, який може дати законну підставу для запровадження неконтрольованої з боку держави гри на гроші. Величезні гроші. Наприклад, тільки європейський гральний ринок оцінюється в приблизно 500 мільярдів євро щорічно.
По-друге, в більшості європейських держав надходження в державний бюджет формуються не за рахунок вартості ліцензій на гральний бізнес, а за рахунок податків від діяльності операторів ринку, податків достатньо високих, а діяльності контрольованої з боку держави - ніяк інакше.
І по-третє, на нашу думку, закон про гральний бізнес повинен бути в першу чергу не про гроші, а про мінімізацію загроз гральної залежності та про обмеження учасників цього ринку в бажанні “зіграти на всі гроші”.
Казка № 2. Гральний бізнес буде рушійним інструментом для залучення інвестицій в українську економіку та особливо в туризм.
Вже зараз більше третини всіх надходжень від грального бізнесу в світі приходиться на онлайн-гру в Інтернеті. І цей відсоток постійно зростає. Величезним каталізатором цього стала й всесвітня пандемія COVID-19. Навіщо учасникам ринку вкладатися в ті ж готелі, строк будівництва яких рік і більше та які ще треба обладнати? Все це в умовах фактичногої всесвітньої кризи та ймовірних додаткових вимог до організаторів ігор щодо забезпечення соціальної дистанції в гральних залах — через коронавірус. При цьому, гральний бізнес онлайн при набагато менших витратах дає заробити набагато більше й швидше. Ці фактори, безумовно, негативно вплинуть як на потенційне будівництво нових готелів, так і на приток додаткових туристів в країну. Не треба забувати й наявність неподалік грального ринку Грузії з її майже неконтрольваними правилами гри.
Казка № 3. Система онлайн-моніторінгу та контролю за азартними іграми тільки заважає, ринок сам себе врегулює
Світовий досвід говорить про прямо протилежне. Найближчий вже згаданий до нас територіально негативний приклад наслідків неконтрольованого розвитку грального бізнесу — Грузія, де за красивим фасадом, який показують всім, як мінімум кожен десятий громадянин Грузії постійно грає в азартні ігри, і це в умовах тотального безробіття в країні.
За своєю природою гральний бізнес, як видається, має багато спільного з банківським. Тільки там гроші обмінюються на фінансові послуги, а гральний бізнес гроші обмінює на емоції. Уявіть собі, в що перетворюватимуться банки та фінустанови (при всій повзі) без контролю з боку держави? Адже чорні міняли та ростовщики з колекторами до ваших послуг вже й зараз.
Організатори азартних ігор повинні здійснювати всі фінансові операції (з прийняття, повернення ставок, обміну коштів на ігрові замінники гривні й, навпаки, виплати виграшів) з обов’язковим фіксуванням кожної такої операції в режимі реального часу як в системі контролю організатора азартних ігор, так і в державній системі контролю. Здійснення будь-яких фінансових операцій без вказаних фіксацій повинно бути заборонено.
Вважаємо, що спочатку необхідно запровадити систему онлайн моніторінгу та контролю, а потім відкривати гральний ринок — так робиться в усьому цивілізованому світі. Інакше ми отримаємо те ж саме, що є зараз (а скоріше за все лише гірше), тільки в красивій обгортці легальності.
Казка № 4. Створення та функціонування спеціальної комісії — регулятора ринку азартних ігор — запорука законності, прозорості та інших чеснот
Пропонується створити спеціальний колегіальний орган з особливими, а фактично силовими повноваженнями, який не буде входити до складу Кабінету Міністрів (як є у випадку з Мінфіном, який не потребує час на створення та початок функцінування), а буде підпорядковуватися йому напряму. Прогнозовано, це додасть хаосу як в роботу цього органу, так і в реальний гральний бізнес в цілому, особливо на етапі створення цієї комісії. Крім того, це готує надзвичайно привабливі умови для корупції. Плюс, колегіальне прийняття рішень в цій комісії та колективна відповідальність означатиме, що реально за прийняті рішення не буде відповідати ніхто. Хіба історія з НАЗК нас нічому не навчила? Крім того, як показує той же ринок електроенергії в нашій країні, створення спеціальної регуляторної комісії далеко не запорука того, що цей орган буде оцінюватися багатьма фахівцями як працюючий на користь держави та суспільства, а не в інтересах гаманців певних осіб. На додаток, важко говорити про законність та прозорість, якщо ім'я та прізвище майбутнього голови вказаної комісії (обидва починаються на літеру “Б” - і це не Борислав Береза) відомо вже зараз, до проведення всіх незалежних та відкритих конкурсів.
Казка №5. Не треба обмежувати рекламу грального бізнесу
На рівні Всесвітньої організації охорони здоров'я було визнано, що постійна гра в високоризикові азартні ігри (гральні автомати, онлайн-ставки тощо), практично гарантовано приводить до хворобливої психічної залежності - лудоманії. Так чому ж тоді не прирівняти рівень обмежень реклами високоризикових азартних ігор до рівню реклами інших видів товарів, постійне вживання яких приводить до залежності, наприклад, тих же цигарок?
Крім того, вочевидь, реклама відповідних операторів грального бізнесу повинна бути під забороною до підключення гральних об'ектів оператора до системи онлайн моніторінгу.
Казка №6. Заходи щодо ідентифікації гравців — невиправдані посягання на права та свободи
Всі ми проти того, щоб хтось взнавав наші персональні дані, втручався в наше особисте життя. Принаймні, без нашого дозволу. І гравці в азартні ігри — не виключення.
На жаль, без ідентифікації особи неможливо ні точно визначити наявні обмеження щодо особи: можливо, ця особа вже хвора на лудоманію та щодо неї застосовані обмежувальні заходи. Критичним є і вік гравця, а саме встановлення 21 року як мінімуму для гравців, адже вже зараз середній вік ігромана в Україні, що називають адиктологи, - 20 років. Крім всього іншого, такі обмеження — елементи відповідальнї гри, про які йтиметься пізніше.
Таким чином, це, швидше за все, той самий випадок, коли деяке обмеження прав і свобод — на користь самих громадян і суспільства в цілому. Безумовно, оператори грального бізнесу під страхом відповідальності повинні забезпечити збереження в таємниці персональних данних — відповідно до чинного законодавства.
Казка №7. Законопроект пропонує дуже жорстку кримінальну відповідальність за порушення обмежень щодо грального бізнесу
На жаль, запропоновані в законопроекті норми щодо кримінальної відповідальності, незважаючи на великі терміни покарання та віднесення цих злочинів до категорії тяжких, мають суттєвий недолік — вони фактично є недіючими. Тобто, норми виписані так, що притягнути до відповідальності за ними буде майже неможливо. Особливо це стосується відповідальності не рядових виконавців, а організаторів та фактичних власників незаконного азартного бізнесу.
Казка № 8. Всі азартні ігри однакові за рівнем впливу на гравця
Цілий ряд наукових досліджень довели, що різні азартні ігри мають різний вплив на формування хворобливої психічної залежності у гравців. Найменший — у лотерей (справжніх, а не тих, що під них маскуються), найвищий — у гральних автоматів та онлайн ставок. Більш того, є відповідна практика Європейського суду з прав людини, яка однозначно вимагає від європейських держав ввести в своє “гральне” законодавство класифікацію ігор за рівнем ризику лудоманії. Ця умова в запропонованому законопроекті теж відсутня.
Казка № 9. Законопроект співвідноситься з принципами відповідальної гри
Для того щоб законопроект відповідав світовим практикам відповідальної гри, він повинен містити ретельні вимоги до операторів грального бізнесу щодо доступності для гравців інформаційних матеріалів стосовно вікових обмежень, про реальні шанси на виграш, з питань гральної залежності, про порядок отримання допомоги у випадку формування гральної залежності та інші принципи відповідальної гри. Робота операторів грального бізнесу повинна бути покроково регламентована та знаходитися під пильним наглядом держави, щоб запобігти як формуванню ігроманії у гравців, так і залученню нових гравців, в першу чергу дітей.
На жаль, здебільшого в проекті закону такі умови відсутні, а без них “принципи відповідальної гри” - це лише красиві слова.
Казка № 10. Вимога про наявність у певних категорій операторів грального бізнесу домену в зоні .UA — запорука їх більшої відповідальності та відкритості
Як показує попередня практика, наявність у оператора грального бізнесу домену в цій зоні ніяким чином не впливає на його чесноти. Також мінімальний строк отримання домену в зоні .UA — рік. Таким чином, ця вимога з великою вірогіднісю закріпить монопольний статус компаній, вже працюючих сьогодні онлайн під прикриттям лотерей. Плюс, це додаткова перешкода для входу на цей ринок іноземних операторів, або примус для викупу ними вже існуючих компаній гральної індустрії.
Казка № 11. В законопроекті є всі умови для запобігання в подальшому використання лотерей для прикриття незаконної роботи гральних автоматів
По-перше, якомога швидше, безвідносно до прийняття цього законопроекта, повинні бути введені в дію нові жорстки вимоги щодо обладнання лотерейного бізнесу.
По-друге, в проекті відсутні як чітка диференціація різних апаратів для гри, так і згадки про деякі вже працюючі в Україні види гральних машин.
Наприклад, в світі є так звані “ігрові автомати”, що використовують генератор випадкових чисел і можуть корегувати виграшний фонд по ходу гри, вони застарілі і заборонені в більшій частині Європі і США. Є так звані “відео-лотерейні термінали” (VLT), які мають функцію психологічного тиску на гравця задля стимулювання продовження гри. Використання таких автоматів в цивілізованих країнах жорстко обмежується. А є так звані “лотерейні термінали самообслуговування”, які по суті є апаратами для продавання лотерейних білетів, але які в принципі відсутні в законопроекті.
Якщо не дати чіткого розподілу цих понять, то закономірно можливе не тільки продовження організованого шахрайства з прикриттям гральних апаратів за лотереями, а й використання в Україні грального обладнання, яке або обмежено, або заборонено в більшості цивілізованих країн.
Казка № 12. Позасудове блокування доступу до сайтів є незаконним і протирічить практиці в ЄС
Одним із ефективних способів боротьби з незаконним онлайн гральним бізнесом є блокування доступу до сайтів. Водночас, загальна практика вказаного блокування через рішення суду займає певний час, за який оператори незаконного бізнесу встигають змінити один незаконний онлайн майданчик на другий і всі дії щодо судового блокування таких сайтів стають марними.
Поки що єдиний ефективний спосіб протистояння незаконним гральним майданчикам в Інтернеті — позасудове їх блокування з обов'язковим подальшим підтвердженням такого блокування судом.
В Європі таке блокування визнано законним. В позасудовому порядку в Європі неможливо блокувати ніякі інші сайти, навіть ті, що розповсюджують найбільш екстремістські та небезпечні ідеї. Незаконний гральний контент — єдине виключення.
Казка № 13. Цей законопроект — найкращий, що може бути запроваджений в Україні сьогодні
Некомпетентність, корупційна складова, особиста зацікавленість цілого ряду осіб в наявності недоліків в регулюванні грального ринку не можуть бути виправданими. Репет про те, що цей ринок треба відкривати якомога швидше, — від лукавого. Гральний бізнес (до якого в нас не відносяться державні лотереї) став незаконним в Україні більше 10 років тому. Давайте трохи ще почекаємо, але зробимо все з олією в голові. Врятовані життя та судьби людей того варті.
Тепер слово за українським суспільством. Чи повірить воно в ці казки?
