УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Ольга Василевська-Смаглюк
Ольга Василевська-Смаглюк
Журналіст, кандидат в народні депутати України

Блог | "Батьківщина" руками Власенка просуває законопроєкти, що шкодять інтересам держави

'Батьківщина' руками Власенка просуває законопроєкти, що шкодять інтересам держави

Ряд народних депутатів хочуть зняти з себе та інших чиновників категорії "А" статус публічно значущих осіб. Щоб не підпадати після закінчення повноважень під пильне око фінансового моніторингу.

Щойно розглянули два законопроекти на цю тему від Євгена Шевченка та Сергія Власенка.

Жоден орган влади чи експертний підрозділ Апарату ВРУ не підтримує ці проекти, більше того, органи державної влади зазначають, що проекти у разі їх ухвалення Верховною Радою зашкодять інтересам суспільства та держави. В нашому законодавстві вже існувала норма про часове обмеження статусу національного публічного діяча і Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей (MONEYVAL) в своєму звіті зазначав, що у старому законі строк давності три роки, після якого особа вже не вважалася публічним діячем, був істотною слабкістю законодавчого визначення терміну "публічний діяч" та суперечив рекомендації FATF.

200 країн світу визнали обов’язковість виконання цих рекомендацій. Ми через тимчасові труднощі у правозастосуванні готові відступитися від них?

Жваво обговорюваний красивий корпоративний міф про те, що нібито прийняття законопроектів 3687 та 4218 потрібно, бо жаліються екс-депутати літнього віку якихось далеких скликань, а вони, мовляв, більше нічого не можуть, а їх, нещасних, трясуть – це лише міф. Ці проекти не про те аби дати можливість таким дуже колишнім, кволим і немічним обранцям народу і ще купі іншого безіменного екс-керівництва країни жити спокійно у зв’язку із втраченим політичним впливом. Вони про те, аби знищити ризик-орієнтований підхід до обслуговування клієнта. Аби особи, які входять в список Форбс як найбагатші, і є колишніми і нинішніми народними депутатами, не відчували незручностей, ганяючи кошти на та з своїх рахунків. Справжня проблема, зовсім не в тимчасових незручностях колишніх безіменних чиновників категорії "А" (бо інші держслужбовці, звертаю вашу увагу, шановні колеги, не є ПЕПами). Корінь нестримного бажання знести норму про довічний публічний статус полягає в тому, що тим, хто зійшли з публічної політичної арени, і наразі перебувають в позиції місцевих князів, дуже вже тисне прискіплива увага до них і членів їх сімей та бізнес-партнерів з боку суб’єктів первинного фінансового моніторингу, яка почалася із впровадженням норм 361 Закону, ну і в зупиненні підозрілих операцій мало приємного.

Питання в тому, що так і задумано. І усі, хто зараз невпинно наполягають на відкаті країни назад у розвитку системи боротьби з відмиванням коштів, мають усвідомлювати, що вони допомагають не дитині держслужбовця із заблокованою карткою, вони служать інтересам великих грошей, нечесно отриманих великих грошей, які бояться питання про їх походження. Норма про довічність публічного статусу – підґрунтя для побудови фінансового акваріуму, де кожен крок великих грошей людей, яким колись довіряли державне управління, має бути помітний усім, хто відповідає за схоронність публічних фінансів. Не існує логічно пояснюваних причин, чому Комітет може рекомендувати проекти, які цей акваріум знищують, Раді навіть для ухвалення за основу.

Довічний контроль за фінансами посадовців, які могли красти в України та її людей, перебуваючи на державній посаді, – це не питання служіння інтересам іноземних партнерів, як нам закидають колеги з опозиційних фракцій, це служіння інтересам нації.

Разом з тим, проблема в системі фінансового моніторингу існує. Вона, як вже обговорювалося позаминулого засідання Комітету, полягає в тому, що правозастосування банками норм про оцінку ризиків відмивання некоректне. Над виправленням цієї вади за дорученням Голови комітету Данила Гетьманцева працювала робоча група. 03 березня системою електронного документообігу депутатам-членам комітету було направлено прохання надати свої пропозиції щодо редакції змін до 361 Закону, які б не суперечили світовій практиці запобігання відмиванню коштів, але вирішували питання необхідності вдосконалення підходу до оцінки ризиків СПФМами.

Свої пропозиції надав народний депутат Андрій Ніколаєнко. 11 березня відбулося засідання робочої групи, на якому спільно з помічниками народних депутатів та представниками НБУ і Держфінмону була обговорена підготовлена спільно з НБУ та Держфінмоном редакція змін до 361 Закону. Ця пропозиція частково враховує пропозиції пана Ніколаєнко.

У чому суть пропозиції редакції робочої групи? Через 13 місяців після залишення особою своєї відповідальної посади банк оцінить ризик відмивання коштів колишнім високопосадовцем і скаже, що він високий або неприпустимо високий, тільки якщо у банку будуть наявні якісь інші факти, ніж самий лише ПЕП-статус. Якщо цього не станеться, якщо виявиться, що підхід до оцінки ризиків формальний, банк покарають. Штрафи за неналежну організацію управління ризиками відмивання коштів величезні.

Час та наполегливий контроль за тим, аби банки не підходили до оцінки ризиків формально – ось пропонована робочою групою відповідь на проблему.

Розгляд питання вчергове перенесли.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...