Блог | Багато неясного у дивній країні
Не знаю, яку саме країну насправді мав на увазі Володимир Семенович Висоцький, коли близько 50 років тому писав пісню з цими словами як би про Країну Чудес, але можу розповісти ось таку історію.
Нещодавно в одній дивовижній країні сталася дуже сумна подія — масове самогубство. Причому в абсолютно великих, раніше небачених масштабах.
А через 3 місяці день у день всупереч сталій думці у тому, що не можна застрелитися двічі, історія повторилася.
А потім пішли скарги та пропозиції — судячи з усього, від тих самих людей. Мовляв, не про те ми думали, коли колективно стрілялися, не хотіли, не про те мріяли.
Відповіддю їм стали глумливі прислів'я, які починалися зі слів "На дзеркало нема чого нарікати…", "За що боролися…", "Бачили очі …", "Знявши голову…", "Кіготь ув'яз…", а також приказка в тому ж ключі , що закінчується словами "…повною ложкою".
Хто писав ці відповіді – невідомо.
Як невідомо достеменно й те, а хто, власне, скаржився й головне на кого.
Багато неясного у дивній країні.
