Артилерист Кобзар: російських військових треба нещадно пизд*ти, ми воюємо не з Буркіна-Фасо. Інтерв’ю
Київщину звільнили від російських окупантів, але святкувати перемогу зарано. Країна-агресор Росія має людський та економічний потенціал, що перевищує український, тому здатна поновити свої сили. Втім, виснаження армії РФ відбувається, ЗСУ знищили найбільш боєздатні сили ворога.
Відхід військ противника здійснюється через те, що ЗСУ завдають йому нищівних ударів. Так буде й надалі, але наразі важливо, щоб кожен українець допомагав нашій армії усім, чим може.
Такі заяви в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL зробив боєць ЗСУ, артилерист Андрій Кобзар. Редакція перепрошує за ненормативну лексику захисника України.
– Ми бачимо тенденцію, яка радує. Київщину повністю звільнено від ворога. Яка перспектива недопущення подальших атак на столицю і того, що окупанти не зможуть повернутись?
– Зазвичай у таких ситуаціях треба взяти глобус і подивитися на нього, щоб осягнути, що ми воюємо не з Буркіна-Фасо. А потім, уважно подивившись на глобус, на наші розміри та розміри Росії, подивитися на кількість народонаселення і обсяг державного бюджету у них. Бюджет міста Москва такий, як бюджет усієї України.
А потім подивитися, як вони ставляться до свого людського матеріалу. Вони в х*р не ставлять цей людський матеріал. Сірники в коробці, згоріли – викинули. І все.
Так, вони пішли з Київщини, але не тому, що вони такі хороші, а тому що ми навішали їм пізд*лєй, багато зажмурили, в сиру землю поклали. Ми били, різали, вбивали, знищували, вони зав’язли, розтягнули комунікації.
Але все одно, хлопці й дівчата, зрозумійте, з ким ми воюємо. Це ніх*ра не Буркіна-Фасо. Це ще тільки початок. Тому розслаблятися в жодному разі не можна. Треба їх нещадно пизд*ти. На всіх фронтах. Не повинно бути "головокруженія от успєхов".
Перспективи одні: готуйся до гіршого. Треба готуватися, що це надовго. Це кров, це сльози, це біль. Немає у нас іншого виходу. Навіть Черчилль колись казав: "Я обіцяю вам піт, кров і сльози".
– Тобто на виснаження противника розраховувати не доводиться?
– Ні, виснаження противника, безумовно, йде. Через те, що вибито найбільш боєздатні частини. Але вони можуть поповнити втрати кількісно.
Виснаження противника буде після краху його економіки. Санкції – це класно, вони працюють, але повільно. І в цей момент нам не треба розслаблятися.
Наше гасло – єб*ш невпинно!
– Економічні експерти прогнозують серйозні наслідки санкцій у Росії, колапс уже за кілька місяців. Отже, тоді ми зможемо сподіватися…
– Я не економічний експерт. Я артилерист Збройних сил України. І колапс Росії я бачу тільки при коригуванні артилерійського вогню. Коли вибухає їхня самохідка, їхній штаб, їхня станція РЕП або ППО – оце і є колапс. Конкретний, окремо взятий, тут і зараз.
А що там буде за два місяці, за три місяці, про що говорять експерти в студіях… Мені це глибокого байдуже. Кожен на своєму місці повинен робити те, що він може. З усіх сил.
Можеш допомагати особисто – бери до рук зброю. Можеш допомагати копієчкою – помагай. Можеш логістику забезпечувати – забезпечуй. Як мурашки, разом, тільки так.
Зараз я з вами розмовляю, заїхав на авторинок, чекаю запчастини. Люди шукають. Все закрито, але вони знають, що це треба нам для того, щоб виконувати бойові завдання. Кожен допомагає. Кожен.
Сидіти, схрестивши ручки й ніжки, чекати, що, може, само розсмокчеться… Ні, не розсмокчеться. Треба готуватися до того, що це надовго. Але цей шлях ми повинні пройти, як і будь-яка нація, яка перебуває в стані формування.
Звісно, що після цього Росія як суб’єкт зникне, але до того треба дох*ра сил докласти.
Нам потрібна ваша підтримка – допоможіть OBOZREVATEL благодійним внеском. Читайте лише перевірену інформацію в нас у Telegram-каналі. Не ведіться на фейки!
