Блог | Антикорупційна вертикаль. Україну врятує…суд?
28 серпня в Одесі відбувся круглий стіл з питання реформування судової гілки влади в Україні. Організаторами заходу були Українське представництво міжнародної антикорупційної мережі Transparency International та Фундація DEJURE. В колі експертів обговорювали перебіг судової реформи та концепт створення антикорупційного суду. Доповідачі були одностайними в одному – судова реформа триває і реалізація її основних завдань потребує консолідованих та оперативних дій щодо провадження очікуваних суспільством змін. Проте бачення таких змін, як виявилось, у кожного своє.
Так, питання щодо необхідності запровадження в судовій системі України антикорупційних судів викликало жваву дискусію. Прихильниками нової судової інституції була озвучена можлива модель таких судів:
Вищий антикорупційний суд (перша інстанція)
Апеляційна палата ВАС (апеляційна інстанція)
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду (касаційна інстанція).
Очікується, що ВАС здійснюватиме правосуддя як суд першої інстанції у справах, підслідних Національному антикорупційному бюро, тому т.з. "дрібними корупціонерами" нова структура не займатиметься. Запропоновано, щоб добір кандидатів проводився спеціальною колегією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до складу якої входили представники міжнародних донорських організацій. Крім того, пропонується розширити вибір кандидатів до ВАС за рахунок осіб, які мають стаж роботи в прокуратурі. Можливо для підкріплення обвинувального нахилу правосуддя.
Втім, перед тим, як розмірковувати над моделлю антикорупційного суду, потрібно однозначно відповісти на питання: що змінить утворення окремої антикорупційної судової вертикалі та чи є реальні шанси на її дієвість?
Читайте: Навіщо владі "кінець влади"?
Українці вже не раз переконувались, що магія гарної назви мало на що здатна вплинути. За останні декілька років приймалось чимало законів з гарними назвами: "Про відновлення довіри до судової влади" та "Про забезпечення права на справедливий суд". З часу їхнього прийняття, на жаль довіра суспільства до суду сама по собі не відновилась, а справедливість автоматично не забезпечилась. Тільки після схвалення Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, якою було визначено дорожну карту реалізації судової реформи, почалась тенденція відповідності назви законодавчого акту його змісту.
Так, в червні 2016 року було внесено зміни до Конституції України та прийнято імплементаційний судовий закон. Все ж, несмілива згадка в ньому про Вищий антикорупційний суд дуже нагадує результат політичних домовленостей та умовлянь, а ніж виважений підхід до питання утворення окремої судової установи. В пояснювальній записці до законопроекту містилось таке обґрунтування: "Створення суду відповідає позитивному досвіду європейських країн і дасть змогу швидко та оперативно розглядати спори, віднесені до його юрисдикції, висококваліфікованими суддями відповідної спеціалізації". Однак насправді світовий досвід показує, що країни, в яких запроваджено антикорупційні суди в тій чи іншій формі значним чином не покращили свої місце в рейтингу CPI. Більш того, після утворення ці суди зіштовхнулись з класичними проблемами судочинства: високим навантаженням та неефективністю механізму притягнення винних у корупційних діяннях осіб до відповідальності. До прикладу в Словаччині тільки 3% засуджених заподіяли шкоду на суму понад 5000 євро, тоді як основна маса покараних – "дрібні корупціонери".
А судді хто?
Перший відкритий конкурс до Верховного Суду показав, що обрання доброчесних суддів є складною, часозатратною процедурою. Ми отримали 120 осіб, які пройшли виснажливі випробування. Незважаючи на це та відсутність будь-яких корупційних скандалів навколо конкурсу до Верховного Суду в доброчесності переможців продовжує сумніватись громадянське суспільство. Недовіра. Суцільна та безапеляційна.
Така ситуація характерна не лише для судової системи. НАБУ, САП, ДБР, тощо. Всі новостворені установи зіштовхуються з проблемою добору кадрів. Чи є гарантія, що конкурс до антикорупційного суду буде оцінено позитивно всіма сторонами процесу? Цілком ймовірно, що в українських реаліях може виникнути індонезійський прецедент, коли засудження декількох суддів антикорупційного суду мало наслідком втрати довіри суспільства до цієї інституції. Хоча до цього моменту, впродовж тривалого часу ці суди визнавались оплотом протидії корупції в Індонезії.
За таких обставин, коли впровадження вертикалі антикорупційних судів викликає більше запитань, а ніж відповідей, на мою думку модель антикорупційного суду за формулою "острів щастя в океані нещастя" не буде дієвою.
Що робити?
Необхідно нарощувати темпи реформування судової системи, оптимізувати процедуру оцінювання діючих суддів та проведення конкурсних доборів до судів першої та апеляційної інстанції, вносити системні зміни до Кримінального процесуального законодавства з тим, щоб кожен корупціонер був виявлений та покараний. Тільки за умови підвищення довіри до всієї судової системи, правосуддя може бути ефективним, права громадян захищеними, а злочинці покараними.
Потрібно, щоб кожен український суд став антикорупційним. Тільки такий суд спроможний врятувати Україну.
