Конституційні муки України

За винятком мудрих українців, які щиро вважають, що перша конституція в світі була придумана Пилипом Орликом, в усьому іншому світі прийнято вести "конституційний відлік" від основного закону США, прийнятого в далекому 1787 році. І хоча в самій Європі перша конституція була прийнята вже через чотири роки після американської (до слова, у Польщі), по справжньому ідеї конституційного віяння в Старому Світі зародилися тільки після об'єднання Німеччини в середині XIX століття. Питання - для чого все це? - Має чертовски банальна відповідь. Людський гуртожиток виявило бажання жити за свідомо прийнятим основним правилам. А тому головний успіх будь-якого основного закону не в старанності його прописування (це вже більше механічні функції), скільки в його неухильному дотриманні всіма членами цього самого гуртожитку. Серед значної частини українського суспільства побутує нав'язливе думка, що конституція України зразка 1996 "не така", її зміни 2004 року "теж не такі" і вже тим більше ліквідація цих змін у 2010 році "зовсім не такі". Проте ніяка конституція світу, ні американська, ні німецька, ні, в тому числі українська, не зможе регламентувати всі казуїстичні випадки недотримання моральних і юридичних засад суспільства. Складно трактувати, наприклад, фундаментальний постулат "всі рівні перед законом", коли в Україні можна з прив'язаною батареєю втопити людини, і не знайти в цьому "складу злочину". Або показати всьому світу обличчя дівчатка Ольги виходить з "бентлі", і потім "шукати" місяцями і не знайти "невідомого" водія автомобіля скоїв ДТП з людським каліцтвом ... Взагалі, якщо говорити про особливості конституційного будівництва в Україні, то тут доречно згадати в першу чергу про еволюцію громадської свідомості. Відомий експерт з конституційного права, доцент юридичного факультету Університету ім. Тараса Шевченка Володимир Шатило і зовсім вважає, що без формування дієвого громадянського суспільства будь-які конституційні зміни в Україні є лише ширмою. "У нас конституції створюються під когось. У 1996-му під жахливим натиском Адміністрації Президента, конституція писалася під Леоніда Кучму. У 2004-му, знову ж, під натиском минає Адміністрації, конституція листувалася проти Віктора Ющенка . Потім вже сам Ющенко всі п'ять років намагався переписати конституцію під себе, про що говорять його постійні "конституційні ініціативи". Нарешті, новий президент, Віктор Янукович знову змінив конституцію під себе. Все це свідчить тільки про те, що конституція у нас продовжує залишатися всього лише нормативним актом, але ніяк не основним законом. Україна за своїм конституційним розвитку застрягла в середині позаминулого століття, і без громадянської ініціативи нам не просунутися вперед ", - переконаний Володомр Шатило. Ще одна помилка, яким активно годують українського обивателя ряд політиків-"фахівців" полягає в тому, що наша конституція мало не найкраща в Європі. Про це свого часу заявляла Ганна Герман, про це ж говорила Інна Богословська, подібну думку неодноразово висловлював глава Верховної Ради Володимир Литвин , про це неодноразово заявляв Віктор Мусіяка, і список "заявлянтов" можна продовжувати. Так, українська Конституція з усіма її змінами далеко не найгірше дітище вітчизняної юриспруденції. За кордоном конституційних колізій зустрічається куди більше, наприклад, при республіканській формі правління в таких країнах, як Канада або Австралія, її формально очолює монарх. Вистачає колізій і у нашого східного сусіда. Поживши два роки за конституцією 1978 року й переживши конституційна криза 1993 року, що вилився танковим обстрілом Держдуми, росіяни на референдумі 1993 прийняли "єльцинську" конституцію, яка, тим не менш, не скасувала цілу купу архаїчних законів, починаючи ще з часів "воєнного комунізму ". Так формально в Росії залишається ще яєчна повинність (здача певної кількості курячих яєць), працівником кінотеатрів та інших "розважальних закладів" заборонено працювати по понеділках, як і раніше не скасований ленінський декрет про примусове відбирання засобів зв'язку у приватних осіб (а під це визначення підпадають не тільки мобільні телефони, але і ноутбуки, айпади та інші комунікатори). Однак українська конституція також не бездоганна. Той же Володимир Шатило зазначає, що у нас дуже слабо прописаний 2 розділ Конституції. "Все свободи і права українських громадян, від права відпочинку, до права на житло, у нас прописані дуже туманно і декларативно. По суті, в українській Конституції всі ці права виступають як хороші побажання нашим громадянам, але чітких механізмів реалізації всіх цих прав і свобод у нас не прописано ", - зазначає Шатило. Зі слів фахівця, величезну проблему в конституційному праві України представляє і непропорційно виписаний дуалізм влади. "У нас є виконавча влада, і окремо є Президент, який формально ні за що не несе відповідальності, але при цьому саме він концентрує у своїх руках всю повноту влади. Це не дуже правильно. На мій погляд, нам слід йти чи американським шляхом, де у президента зосереджена величезна влада, але за яку він же і несе всю повноту відповідальності. Або ж німецьким, де обов'язки федерального президента носять більше представницький характер і регламентуються всього 8 невеликими статтями ", - висловив свою думку Володимир Шатило. У кожному разі, Конституція України не настільки поганий, щоб по ній топтатися, її якось огульно критикувати або висміювати . Приймаючи в 1996 році Основний закон, наші парламентарі не вигадували його з чистого аркуша, це очевидно. Ті ж японці після поразки у Другій світовій передрали основні демократичні положення своєї конституції 1947 року через американського аналога (хоча заявили, що лише "вдосконалили" Конституцію Мейдзі), і змогли побудувати в колись дикій Азії перше вільне громадянське суспільство зі своїми етнічними особливостями, але не суперечать основним канонам Заходу. В Україні ж проблема не в наборі букв, з яких формуються слова Основного закону, і не проблема в трактуванні якихось різночитань. Проблема майже ленінська, у "верхах" і в "низах". Верхи незалежно від політичного забарвлення, ідейних, ментальних або геополітичних переваг, спочатку налаштовані НЕ ВИКОНУВАТИ Основний закон, якщо він ущемляє (у кожному конкретному випадку) їх особисті права. А низи, в силу своєї тотальної безграмотності і пасивності, не здатні сформувати громадянське суспільство, яке змусило б верхи дотримуватись діючої Конституції. У цьому, власне, і полягають особливості "українського конституційного процесу".