Законодавчий вихлоп. Кличко

1,7 т.
Законодавчий вихлоп. Кличко

Віталій Кличко на сьогодні єдиний з лідерів опозиції, який чітко і ясно заявив про свої президентські амбіції. А трохи пізніше він дав зрозуміти, що висунення його союзників Тягнибока і Яценюка - небажано.

Як відомо, на цей крок його підштовхнула провокація, яку влаштував соратник Яценюка нардеп Бриченко. З його подачі саме право Віталія Кличка претендувати на президентський пост може опинитися під великим питанням, оскільки завдяки внесеним поправкам тепер громадяни, що мають вид на проживання в іншій країні, вважаються не проживають в Україні. А адже постійне проживання в Україні, як і громадянство, є обов'язковою умовою для кандидата в президенти. Дуже вчасно з'явилися і новини про німецькому громадянство Кличка-молодшого, які активно спростовує Кличко-старший.

Відео дня

Питання громадянства братів Кличко, схоже, стали настільки болючими, що довелося задіяти важку артилерію: за відомостями джерел "Обозревателя", глава "Старлайт Медіа" Олександр Богуцький тепер буде через ввірені йому ЗМІ інформувати громадськість про те, що у братів-боксерів немає ніякого громадянства , крім української.

Але як би там не було, поки факт залишається фактом: Кличко має намір балотуватися, і ніхто йому поки цього робити не забороняв. Тепер вся його законодавча діяльність може розглядатися в контексті майбутнього президентства. Який Кличко в законотворчому справі?

Він десь посередині між Яценюком і Тягнибоком . У нього на рахунку цілих 47 проектів - 22 проекту постанови і 25 проектів законів.

З усього цього пишноти прийнято парламентом всього лише 5 проектів, з яких тільки один закон і 4 постанови. Закон, як ви вже можете здогадатися, той самий, підписаний представниками всіх п'яти фракцій, про персональне голосування депутатів. Він же став єдиним прийнятим законом для Яценюка і одним з двох, які підписав Тягнибок.

Постанови теж оригінальністю не блищать - всі вони подані в співавторстві з Яценюком, або ще й з Тягнибоком. Ця постанова про обрання заступника спікера ВР, про календарний план першої сесії, про створення тимчасової слідчої комісії з приводу безчинств Вадима Тітушко проти незалежних журналістів, а також про створення тимчасової слідчої комісії у зв'язку з антиконституційним переглядом законного волевиявлення українського народу на виборах 2012р., А конкретніше - на захист депутатів Домбровського і Балоги, яких позбавили мандатів.

Але на відміну від того ж Тягнибока, наприклад, у Віталія Кличка є цілих два проекти постанов, які підписані ним одним, без співавторів!

Що ж до інших сорока п'яти проектів, то їх можна розділити на дві великі групи. В одну увійдуть проекти, підписані трійцею "Яценюк-Тягнибок-Кличко", з варіаціями у вигляді додаткових співавторів або тимчасово відсутніх членів опозиційного тріумвірату. В іншу групу увійдуть проекти, підписані Кличко у співавторстві з іншими депутатами фракції УДАР. Це, як правило, Ковальчук, Карпунцов, Агафонова, Геращенко, Чумак, Розенко і ще ряд депутатів.

Кличко гріх скаржитися. Коли така команда пише для нього закони - можна сміливо рухати в президенти. Там ці ж люди будуть за нього писати укази

Варто відзначити особливу увагу Кличко і його команди до теми виборів у Києві та місцевого самоврядування в цілому. Воно й зрозуміло, довгий час Віталій обнадіював киян перспективою балотування в мери столиці. Але вийшло як у старому радянському анекдоті: мотоцикл вкрали, а звичка залишилася. З муніципальними виборами в Києві вийшла якась безглузда заминка, Віталію Кличко поки нікуди балотуватися, і він з горя завчасно подався в президенти. А парламентські законодавчі ініціативи Кличка по Києву залишилися.

Серед них - два проекти постанови про призначення виборів Київського міського голови і депутатів Київради. Одне - про чергові вибори 2 червня поточного року, другий - про позачергові вибори 15 грудня. Як всі вже знають, ні ті, ні інші вибори не відбулися.

Також Кличко з товаришами намагався розширити права депутата парламенту, дозволивши йому бути присутнім з правом дорадчого голосу та без попередніх погоджень на сесіях місцевих рад усіх рівнів, і отримувати будь-які документи на першу вимогу.

Також Кличко завбачливо мав намір узаконити проведення виборів міських голів у два тури - ймовірно, у другому турі він мав намір консолідувати опозиційний електорат. Ризикований крок - раптом не вистачило б консолідації? Втім, проект все одно не був прийнятий.

Ще одним проектом закону Кличко хотів зобов'язати президента призначати обраного київського міського голову головою КМДА. І теж не вийшло - що, втім, не оригінально для опозиційних законопроектів в цілому.

А взагалі, Віталію Кличко гріх скаржитися. Коли така команда пише для нього закони - можна сміливо рухати в президенти - там ці ж люди будуть за нього писати укази.

Ось тільки президентом спочатку треба стати. А в цій справі нереалізовані проекти законів мало допомагають.