Шарій: "Я пов'язую цей постріл зі своїми розслідуваннями"

Журналіст "Обозревателя" Анатолій Шарій, в машину якого стріляли минулої ночі, повернувся додому після шестигодинного допиту. Ось що він повідомив нашому виданню: "На щастя, я вдома. Останній допит тривав 6 годин. Тривав б більше, та в мене вже язик заплітався, і в очах каламутилося. Як не як - вчора повноцінний робочий день, п'ятигодинне розслідування із взяттям нас в заручники, потім ніч, повна чудових пригод. У загальній складності, поза РУГУ МВС я провів годину. Одна година за добу. Решту часу - слідчі дії, допити, свідчення ... Самим напруженим моментом був, безумовно, момент замикання в машині, коли я навідріз відмовився залишати цю розпечену на сонці сауну, незважаючи на вказівки правоохоронців, які вирішили забрати у мене авто (вирвали ключі, і в кишеню поклали, а машину підібгали ззаду). Авто таки забрали. Для проведення чергової експертизи. Міліція перерила все догори дном. Створюється враження, що шукають патрони, або цілу гранату, зашиту в підлокітник. На 14 липня призначене відтворення ситуації за місцем. Здається, що слідчі риють підстави для висновку, що в мене стріляти не могли. Звідки тоді діри в склі? Чи не той обріз в мене жахнув, про знахідку якого вже повідомила прес-служба МВС? Чому при нас, при журналістах, яких там з ранку була ціла купа, з собаками зброю не знайшли, а через кілька годин виявили? Чому слідчий, призначений ГУВС, вона каже мені про це обрізі? Шість годин тривав останній допит. Цікавилися Кутєповим, моїми маршрутами, зустрічами, розслідуваннями ... Але допит завершений. Я вдома. Перечитую коментарі, які давав з ранку. Прозреваю. Говорив про те, що не пов'язую постріл (и) з журналістською діяльність. Стан афекту, чи що? Пов'язую. Ще як пов'язую. З чим і пов'язувати, як нема з розслідуваннями. Молюсь про одне - щоб працювати більше, щоб робити більше, щоб домагатися більшого. І щоб не повторилося ... "