Відставка Квіташвілі: Портников пояснив, чому іноземець у владі - не панацея

Українська влада так і не зрозуміла, що пропагандистськими ходами з призначенням "іноземців" не можна підмінити справжні реформи.

Відео дня

Про це, коментуючи відставку голови МОЗ Олександра Квіташвілі, пише у своєму блозі на сайті Лига.net журналіст Віталій Портников. "Обозреватель" наводить його думка повністю:

"Те, що одним із перших міністрів, які покинуть уряд Арсенія Яценюка, стане саме міністр-іноземець, було зрозуміло в день формування кабінету. Втім, було зрозуміло і те, що головним критиком цього міністра стане саме та політична сила, за квотою якої він був призначений у кабінет. Це і є найзручніше формулювання відходу від відповідальності: спочатку ти користуєшся своїми власними можливостями, щоб призначити в уряд людини зі сторони, а потім ти ж і вимагаєш його вигнати. І опиняєшся як би ні при чому, хоча основна відповідальність за невдачі міністра охорони здоров'я - саме на тій політичній силі, яка наполягала на призначенні фахівця з Грузії, а тепер закликає до його негайного відходу. Так, і ще на суспільстві, яке мліє від одного слова "іноземець".

Квіташвілі, між іншим, єдиний справжній іноземець в уряді. І міністр фінансів, і міністр економіки також, до речі, що потрапили в уряд за квотою Блоку Петра Порошенка - люди, які прекрасно розуміють, як функціонує українська система. Не кажучи вже про те, що їхні інтереси, незважаючи на наявність зарубіжних паспортів, завжди знаходилися саме у сфері української економіки. Забери у них Україну - і вони ніхто, а без американського чи литовського паспорта вони цілком обійдуться. А от із Квіташвілі зовсім інша історія. Він дійсно був людиною нізвідки.

Інше питання - звідки це нізвідки? Невже українців і справді не цікавило, хто буде їхнім новим міністром охорони здоров'я - враховуючи плачевний стан медицини? Невже достатньо сказати, що людина була міністром охорони здоров'я Грузії - і цього вистачить?

Коли Квіташвілі призначали, я детально розповідав про те, що і в самій Грузії він був людиною нізвідки. Самі грузини знали про нього тільки те, що він був міжнародним чиновником із багаторічним стажем, практично не жив на Батьківщині з моменту закінчення університету. Нічого поганого в цьому, очевидно, немає - просто компетентність такої людини перевіряється не в резюме, а в момент його призначення на посаду.

На посаді Квіташвілі з'явився завдяки випадковості. Тоді грузинський президент Михайло Саакашвілі робив планомірні зусилля для встановлення власного безумовного впливу над урядовими структурами, простіше кажучи - ліквідував другий центр влади, який здавався значно ослабленим після загибелі Зураба Жванії. Відставка близького до Жванії і Ніно Бурджанадзе Зураба Ногаїделі ознаменувала цю перемогу. У Грузії почався період "службових" урядів, прем'єрської чехарди - і саме в цей період у кабінеті з'явився новий міністр охорони здоров'я. Тому Квіташвілі можна цілком умовно вважати людиною Саакашвілі - у кабінет його запропонував тодішній прем'єр, бізнесмен Ладо Гургенідзе, який пропрацював із президентом лише рік.

Сам Квіташвілі втримався при трьох прем'єрах - вони в той період змінювалися як рукавички. Його робота на посаді міністра оцінюється по-різному - що природно для країни, в якій триває запекле політичне протистояння прихильників колишнього президента, які пам'ятають, з якої безодні Саакашвілі і Жванія витягли Грузію і його супротивників-переможців, переконаних, що Саакашвілі і його люди не проводили реформ, а розвалювали країну. Тому перед призначенням Квіташвілі було важливо зрозуміти, що він - саме він - зробив із точки зору реформування системи охорони здоров'я в Грузії і який це мало кінцевий ефект. Саме перебування в уряді Грузії в період президентства Саакашвілі, враховуючи кадрову чехарду і постійну політичну та кланову боротьбу, аж ніяк не є автоматичною позитивної характеристикою. Значення має лише ефективність і реальний результат. Чи були впевнені в цьому результаті ті, хто висував Квіташвілі? Чи вважали вони, що грузинська ситуація 2008-2010 років настільки схожа на українську в 2015 році, що Квіташвілі зможе його повторити?

Це все не пусті питання. Це - все та ж історія про кадрову компетентність та громадську інфантильність. В українській еліті чимало тих, хто готовий перекласти відповідальність на кого завгодно, лише б не відповідати самим. І цей підхід знаходить розуміння у виборця, який так і не подорослішав. Це справді дуже зручно. Доб'ється іноземець успіху, наприклад, в Одеській області - і всі будуть аплодувати: ось бачите, яке мудре рішення. Нічого не вийде - зрозуміло чому, іноземець, нічого не розумів в Одесі і не мав з нею нічого спільного, який намагався використовувати нашу країну для власного політичного реваншу. Ату його!

У мене немає ніяких особистих претензій до Олександра Квіташвілі. Він може бути ефективним менеджером, хорошим фахівцем у галузі охорони здоров'я - а може бути і одним із незліченних функціонерів, які навчилися в міжнародних організаціях імітації діяльності, причому в системі, що принципово відрізняється від української. До кого у мене є претензії - так це до української еліти, яка так і не зрозуміла, що пропагандистськими ходами з призначенням "іноземців" не можна підмінити справжні реформи. І до українського суспільства, що не навчилося контролювати власну владу і яке продовжує сподіватися на "варягів" ось уже друге тисячоліття".

Як повідомляв "Обозреватель", міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі 2 червня оголосив про відставку. "Якщо моя відставка призведе до того, що Рада проголосує за ті законопроекти, які вже готові, я готовий принести себе в жертву", - заявив він.

Голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі підтримав звільнення свого земляка, заявивши, що Україні потрібен більш агресивний міністр.