Депозити тікають з банків

Депозити тікають з банків

Висока інфляція і жорстка монетарна політика Нацбанку, що викликали дефіцит гривні на ринку, змусили підприємства забирати свої кошти з рахунків у банках.

Підвищення кредитних ставок лише посилило цю тенденцію. Тільки в травні вперше за останні п'ять років депозити всієї банківської системи зменшилися на 2,6 млрд грн, тоді як раніше це відбувалося лише в січні.

Національний банк у травні 2008 року вперше за останні п'ять років зафіксував несезонний зменшення обсягу депозитів банківської системи на 2608000000 грн - до 306 496 000 000 грн, пише "Коммерсант-Україна" . Зменшилися як гривневі вклади - на 1108000000 грн, так і валютні - на 1,5 млрд грн. З даних регулятора випливає, що кошти в гривні знімали лише підприємства - відтік 3562000000 грн (2,8% від обсягу накопиченого за попередні роки), тоді як населення наростило гривневі заощадження на 2454000000 грн. Фізичні особи знімали валютні кошти (на 1648000000 грн), конвертуючи їх у національну валюту. Невелике зростання залишків на валютних рахунках був у юридичних осіб - на 148 млн грн. Досі зниження депозитів в українській банківській системі відбувалося тільки в січні кожного року.

Відео дня

Як уже повідомляв "Обозреватель", на початку червня Національний банк констатував скорочення обсягів депозитів у банківській системі і різке уповільнення темпів кредитування економіки та населення . Згідно зі статистикою розвитку грошово-кредитного ринку в травні, жорстка монетарна політика НБУ і Міністерства фінансів знайшла, нарешті, своє відображення в показниках зростання банківської системи. Темпи приросту кредитування виробничого сектора економіки сповільнилися до 1,1% (з початку року 15%), а кредитування населення - до 0,7% (з початку року - 20,6%).

Травневий відтік внесків викликаний декількома факторами: різке зміцнення готівкової гривні, яке змусило населення раптово позбуватися від іноземної валюти, падіння темпів кредитування економіки, що викликало нестачу оборотних коштів компаній , і велика кількість святкових днів. "Зараз великий дефіцит ресурсів, і тому банки скоротили кредитування, - заявляє генеральний заступник голови правління Приватбанку Юрій Пікуш. - А так як промисловості потрібна 'оборотка', підприємства скоротили депозити. У кого були проблеми з обіговими коштами, навіть почали вимагати передоплату. Зменшилися гроші на рахунках 'до запитання'. За останній місяць в цілому по системі вони впали десь на 10%, а з початку всієї кризи - на 15% ". Крім того, банкіри відзначають зниження довіри населення до депозитів у банках після введення плаваючого курсу гривні. "У населення зростають доходи, а депозити такими ж темпами не ростуть", - констатує радник міністра економіки Сергій Яременко.

Банки рятуються подорожчанням кредитів

Банки самі підштовхнули підприємства до використання своїх заощаджень для поточної діяльності, так як зробили для них кредитні кошти практично недоступними - підвищилися вимоги до позичальників і кредитні ставки. "Посилюються терміни погашення кредитів без відстрочки платежу, вимоги до застави, терміни первинного погашення та строки погашення тіла самого кредиту", - сказав перший заступник голови правління "Ощадбанку Росії" (Україна) Владислав Кравець. Вартість гривневих кредитів для підприємств у середньому зросла на 2-4% і в деяких випадках вже перевищує 24%. "Коли на ринку дефіцит коштів, ставки говорять самі за себе, - відзначає голова правління банку 'Хрещатик' Дмитро Гриджук. - Зараз ніхто активно не кредитує, і активи падають у всіх".

Криза ліквідності викликала жорстка монетарна політика Нацбанку і Кабміну щодо зниження інфляції , яка за п'ять місяців досягла восьмирічного рекорду - 14,6%, в річному вимірі - 31,1% . З одного боку, Мінфін сконцентрував на рахунках Держказначейства більше 29 млрд грн, з іншого - Нацбанк посилив банківські нормативи, знижуючи можливості кредитування. Зовнішні позики все так же дороги для позичальників.

Кабмін і НБУ прописали економіці кредитну дієту

Тому раптовий відтік депозитів поряд з відсутністю іншої ресурсної бази в першу чергу відіб'ється на зростанні активів банківської системи. Вже в травні кредитний портфель банків збільшився всього на 1%, або на 4832000000 грн - до 499 580 000 000 грн (підприємствам було видано 3499000000 грн). За травень 2007 року банки видали 11616000000 грн, що на 4,1% більше квітневого портфеля. За весь 2007 рік активи банків збільшилися на 75,9% (на 258 100 000 000 грн), а кредитування підприємств - на 62,9% (на 104 900 000 000 грн), що підтримувало високі темпи зростання економіки України - на рівні 7 %.

Гальмування росту банківської системи негативно відіб'ється на економічному розвитку, упевнений Сергій Яременко: "Монетарний зростання тисне не тільки на купівельний попит, а й на інші сфери бізнесу, що ще більше підхльостує зростання цін товарів, подорожчання витрат виробників". Як інформував "Обозреватель", через недостатню роботу уряду з інфляцією два тижні тому рейтингове агентство Standard & Poor `s знизило суверенний рейтинг України в іноземній валюті з BB-до B + .

Світовий банк задоволений українською боротьбою з інфляцією

Збільшення ліквідності, що дозволяє відновити необхідне кредитування економіки, найближчим часом не очікується. На думку аналітика Erste Group Гунтера Хохбергера, український банківський ринок є другим після російського по "роздутості" та небезпечності серед країн Центральної та Східної Європи. За його розрахунками, співвідношення кредитів до депозитів в українських банках становить 150%. "Уряд, спираючись на думки міжнародних експертів, прагне 'охолодити' економіку, - упевнений Сергій Яременко. - Але у нас не перегрів економіки, а перегрів попиту, і лікувати це потрібно зовсім іншими методами. А оскільки невірно поставлений діагноз, то неправильне і лікування ". За його словами, оцінки західних аналітиків базуються на тому, що вони "за калькою" застосовують формули, розроблені для розвинених економік, і не враховують специфіки країн, що розвиваються. Водночас, на думку виконавчого директора Нацбанку Ігоря Шумило, головною причиною високої інфляції в Україні є підвищені витрати уряду, які щорічно не корелюються з бюджетними показниками.

Зараз у найгіршій ситуації опинилися банки, орієнтовані на корпоративний бізнес і мають слабку філіальну мережу. "У нас багато клієнтів-фізичних осіб, які збільшують депозити, а більш дрібним банкам зараз, звичайно, буде дуже складно залучити ресурси ", - говорить Юрій Пікуш. На думку Владислава Кравця, єдиною можливістю для банків наростити пасивну базу є вихід на зовнішні ринки. "Депозити всередині України нездатні забезпечити зростання економіки і високий незадоволений попит, який зараз склався, - упевнений він. - Треба активно працювати з торговельного фінансування, залученню за кордону синдикованих, окремих прямих кредитів не тільки від банків, а й від фінансових інститутів, які відкривають ліміти на українські банки ". При цьому банкіри визнають, що дрібні та середні банки, що не мають кредитної історії за кордоном, відрізані від зовнішнього фінансування. Тому вони будуть прагнути залучати кошти, щомісяця підвищуючи депозитні ставки. Але подорожчання позик на 4% після погіршення рейтингу України знизить активність і великих банків на зовнішніх ринках.

Тому експерти прогнозують поглиблення кризи ліквідності підприємств восени. "У літній період завжди притупляється ділова активність, і всі переходять в банківські депозити, - нагадує Юрій Пікуш. - Тому влітку ситуація з ресурсами трохи налагодиться, а взимку буде дійсно важко. У всьому світі листопад-грудень - сплеск ділової активності і закриття року, тому буде великий дефіцит грошей ". "Світовий досвід показує, що недокредітованная економіка через два-три місяці призведе до спаду виробництва", - стверджує Сергій Яременко.

Нацбанк завдає кредитний удар

З іншого боку, НБУ також готується обмежити споживче кредитування: розроблено проект постанови , яка зробить невигідною видачу банками кредитів без первинного внеску. Так кредити будуть вважатися безповоротними і вимагати стовідсоткового резервування всієї суми кредиту. Великі резерви банки виділять навіть під заборгованість всього в декілька днів.

Посилення нормативів знизить темпи розвитку банківської системи. "Банки стимулювали попит на кредитні продукти, видаючи їх без першого внеску. Тепер у кожної категорії позичальника буде вимога до участі власними коштами, - вважає Олександр Тимченко. - Чи не всі позичальники зможуть відповідати новим вимогам, і в банків зменшиться число клієнтів і обсяги кредитування" .

Читайте по темі:

Нацбанк завдає кредитний удар

Банки продовжують рити собі кредитну могилу

Банки рятуються подорожчанням кредитів

Кабмін і НБУ прописали економіці кредитну дієту

Замість споживачів необхідно кредитувати економіку

Підготував Артур Гойсан

Депозити тікають з банків