Вбивць Гонгадзе посадили і позбавили звань
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Троє виконавців вбивства Гонгадзе засуджено на строк від 12 до 13 років позбавлення волі, пише УНІАН .
Відповідну постанову суду оголосила колегія суддів Палати з кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва на чолі з головуючою на судовому засіданні суддею Іриною Григор'євою.
Обвинуваченому Валерію Протасову суд призначив покарання у вигляді 13 років позбавлення волі, Олександру Поповичу і Валерію Костенку - по 12 років позбавлення волі.
Як наголошується в судовому вироку, ця ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховному Суді України впродовж місяця.
Враховуючи ступінь провини підсудних і тяжкість вчиненого злочину, суд також позбавив їх спеціальних звань, зокрема, Протасова і Костенка - полковника міліції, Поповича - майора міліції. Крім того, всі троє позбавлені права займати державні посади.
Разом з тим, окремою ухвалою суд зобов'язав міністра внутрішніх справ України розглянути питання про позбавлення всіх трьох засуджених нагород та відзнак МВС.
За рішенням суду, обчислення строку відбування покарання для Протасова і Костенка буде розпочато з лютого 2005 року, а для Поповича, який був узятий під варту в залі суду, оскільки він перебував на підписці про невиїзд - з дня оголошення вироку.
Колегія суддів оголошувала вирок майже п'ять годин.
Як повідомляв "Обозреватель", колегія суддів у 11.00 15 березня почала оголошення вироку трьом колишнім співробітникам МВС України, які звинувачуються у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе.
Нагадаємо, Гонгадзе зник 16 вересня 2000 . У його вбивстві звинувачують трьох колишніх співробітників Департаменту зовнішнього спостереження і кримінальної розвідки МВС України - Валерія Костенка, Миколу Протасова і Олександра Поповича. Ще один обвинувачений - колишній керівник цього ж Департаменту МВС Олексій Пукач - знаходиться в розшуку.
Розгляд по суті кримінальної справи про вбивство журналіста Апеляційний суд Києва почав 9 січня 2006.
Читайте також статтю Леоніда Фросевича " Сповідь слуги генерала Пукача ".