Свято виборця. Знай закони, щоб не обдурили

Коли Верховна Рада приймала закон про пропорційну систему виборів, то, як це у нас заведено, не запитала у громадян їх думки з цього питання. Більше того, нардепи навіть не роз'яснили народу, в чому принади цієї системи, натискаючи лише на один довід: у цивілізованому світі так прийнято. Але от про те, що пропорційні системи в кожній країні різні (відсотковий бар'єр, складання списку, реєстрація і так далі), наші слуги народу промовчали.

ЗАГАЛЬНЕ

Що й казати, є в пропорційній (партійній) системі свій плюс: одна партія - одна думка. І це дійсно благо для країни, коли вирішуються долі певних законів: менше суперечок і думок, більш конструктивні обговорення та інше. Але головний недолік такої системи в українському її варіанті - закритий принцип формування виборчих списків. Тобто нас, громадян, навіть політично активних, ніхто не питає, кого б ми в ешелонах влади хотіли б бачити. Все віддано на відкуп лідеру і його найближчим помічникам. І це дуже погано, коли мова заходить про місцеві вибори.

Сьогодні, наприклад, до Київради та районних рад столиці прагне проштовхнути своїх представників більшу кількість партій і блоків, ніж учасників парламентських перегонів (54 і 45 відповідно). Пояснюється це частково тим, що деякі політичні сили фінансово слабкі для боротьби "за країну". Київ же - шматок досить жирний, але в деякому роді дешевше цілої країни. І ось тут багатьох претендентів на "київську корону" очікує розчарування: люди звикли вибирати в місцеві ради тих, кого знають в обличчя і по справах. Простим політичним гаслом не примусити киян голосувати за тих, хто буде господарювати, а не господарювати в столиці.

Якщо звернутися до сьогоднішнього списку тих політичних сил, які хочуть скуштувати від київського пирога, то стає очевидним наступний факт: чотири п'ятих всіх претендентів - це знеособлений гучний лозунг.

Депутат в масштабах країни і депутат міської масштабу - це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Депутат міськради повинен, перш за все, розбиратися в специфіці міського господарства, а не в політичних хитросплетіннях. Тобто депутат Київради або райрада повинна бути фахівцем своєї справи, а не могутнім оратором. Його завдання - на місцевому рівні контролювати виконання законів і вирішувати проблеми мешканців міста або району відповідно до цих законів. У той же час парламент повинен представляти собою якийсь зріз політичних настроїв суспільства і згідно з цим настроям формувати стратегію розвитку держави.

Однак сьогодні вибори депутатів місцевих рад вперше проводяться на пропорційній основі, де на перший план виходить політика, а спеціалізацію і професіоналізм відпихають на задній план. Як не крути, а для столиці в цілому і районів зокрема такий розклад просто неприйнятний. Але закон є закон, і нічого не вдієш.

26 березня кожен виборець має право взяти участь у виборах до парламенту, міська рада та рада того району, в якому він проживає (для великих міст). Крім того, нам належить обирати ще й мерів. І хоча всі вибори відбудуться в один день, їх слід чітко розрізняти і розуміти різницю.

Так, для виборів, наприклад, до Київради, виборчим округом є Київ, для виборів у райраду - територія того району, де ви проживаєте.

Що стосується виборів мера, то вони проводяться за мажоритарною виборчою системою. Ми вибираємо одного з кандидатів на цей пост. До речі, станом на сьогоднішній день Київська міська територіальна виборча комісія зареєструвала 42 кандидата на посаду мера столиці.

ПРИВАТНЕ

Якщо мова йде про парламентські вибори, то тут ви повинні дійсно вибирати політиків виходячи з власних норм оцінки. Хто його знає, хто вам більше до душі: чоловіки чи жінки, молоді чи старі, лисі або з шевелюрою, оратори або мовчуни, А от коли мова заходить про вибори до місцевих рад (міський та районний), то тут має сенс згадати про тих , хто реально небудь для вас робить, а не живе обіцянками.

Тобто до міськради і райрада треба вибирати людей справи, а не політичних базік. Цього року ми вперше вибираємо кандидатів до рад усіх рівнів на суто партійній основі. І той, хто вам більше імпонує, хто зробив для вашого району або будинку найбільше, може опинитися в списку партії, яку ви в парламенті бачити не хотіли б. А от самого кандидата ви просто спите і бачите в чині депутата місцевої ради. Що ж потрібно зробити, щоб знайомий і улюблений вами кандидат, який завоював вашу довіру справами, потрапив до міського або районного рада? Дізнайтеся, від якої партії він туди йде і номер цієї партії в бюлетені. Тобто звертайте увагу на агітпродукцію кандидата і запам'ятовуйте партію, від якої він балотується, її номер в метровому по довжині бюлетені, щоб не шукати його на виборчій дільниці.

НЕ ЗАБУДЬТЕ

- На цих виборах вам видадуть одразу чотири бюлетені: до міськради - світло-зеленого кольору, в райраду - рожевого, з виборів міського голови - жовтого, до Верховної Ради - світло-фіолетового. Усі бюлетені дуже довгі, тому напередодні виборів визначитеся з номерами по всіх ним (номери партій у райрадах і міськрадах різні).

- У ніч з 25-го на 26 березня потрібно перевести стрілки годинників на годину вперед. Не проспіть!

- Перевірте себе у списках виборців, щоб встигнути в разі чого подати скаргу, так як скарга подається не пізніше, ніж за три дні до виборів.

- При отриманні бюлетенів вам повинні приділити увагу відразу два співробітника дільничної виборчої комісії: один з них перевіряє наявність даних у списку (на підставі паспорта), а другий - оформляє бюлетені.

- Будь-яка "допомогу" у заповненні бюлетеня - це порушення закону!

- Якщо ви зробили помилку при заповненні бюлетеня - не засмучуйтеся. Згідно з нинішнім законодавством у вас є шанс виправити ситуацію. Відразу ж звертайтеся до члена виборчкому, який видав вам бюлетень, і в письмовій формі попросіть видати вам інший. В обмін на зіпсований вам зобов'язані видати новий бюлетень. Зіпсований ж у вашій присутності погашається шляхом обрізання правого нижнього кута, про що складається акт. Але пам'ятайте: ще одного шансу помилитися у вас не буде. - У міськрадах і райрадах депутати вирішують питання управління міським та районним господарством, тобто займаються ремонтом доріг, забудовою, вивезенням сміття, забезпеченням лікарень медикаментами, а не з'ясуванням, чия партія крутіше. Голосуючи за політиків, що йдуть до парламенту, не забувайте, що на ваші життєві проблеми вони уваги звертати не будуть. Повірте, Юлії Тимошенко чи Юрія Єханурова глибоко наплювати, що у вашому будинку течуть труби і не працює ліфт. А ось що йде до місцевої ради на такі проблеми увагу звернути зобов'язаний. Більш того, зобов'язаний зробити все, щоб їх вирішити. Тобто до місцевих рад потрібно вибирати професіоналів.

Замість епілогу

26 березня у всіх нас є можливість поставити владу на місце. показавши своїм голосуванням, кому ми довіряємо керувати містом, районом чи країною, а кому ні. Скористайтеся такою можливістю, інакше нею скористаються інші. Щоб ви не стали маріонеткою в чужих руках - цікавтеся політикою (хоча б на місцевому рівні) і знайте свої права.

Сергій КОВТУНЕНКО, "Столичні Новини"