УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Політ-байка. Про Путіна, "Харлей" і ведмежати

Політ-байка. Про Путіна, 'Харлей' і ведмежати

Одного разу Янукович сидів на ганочку Лівадійського палацу в тіні червонокнижного тиса ягідного і чекав Путіна. Той запізнювався . За спиною Януковича у синій МНСівському робі нервово намотував круги Балога.

- Ну скільки його можна чекати!? - бурчав глава МНС. - Це просто якась невихованість ! Ну сказано - о 15.00, значить, в 15.00! А зараз вже 17.56. І де, питається, цей Путін!? На фуршеті, між іншим, устриці вже протухли!

- Ти звідки знаєш? - Здивовано обертався Янукович.

- Чую! - Відповідав Балога, втягуючи носом повітря, напоєне ароматами південнобережних фітонцидів з легкими нотками несвіжих морепродуктів.

Раптово чуйні ніздрі голови МНС вловили в цьому дивному повітряному коктейлі окремі молекули вихлопних газів мотоцикла "Харлей-Девідсон". Молекул ставало все більше, а незабаром до надривно цокоту мільйонів лупатих цикад приєднався натужний рев потужного мотоцикла, і з паркової алеї повз клумб на майданчик перед ганком викотився "Харлей". Верхи на потужній машині сидів якийсь мужик у шкірянці з черепами, чорно-білої бандані і сонцезахисних окулярах .

Мотоцикл чхнув синім димом і зупинився в акурат перед крілечком, на якому сидів Янукович. Мужик в бандані зробив спробу зіскочити з мотоцикла, але на півдороги передумав і знову плюхнувся в сідло. Янукович вичікувально на нього дивився. Мужик теж дивився на Януковича. Потім зрозумів, зняв окуляри і виявився президентом РФ В. В. Путіним. Тоді Янукович піднявся з ганку і вимовив:

- Шановний Володимир Володимирович ...

- Дуся, а хто "Комерсанту" розповів, що ми з тобою по Тузлі домовилися ? - Перебив Путін.

- А ми що, домовилися? - Здивувався Янукович.

- Тепер уже точно не домовилися . - Відповів Путін і знову начепив окуляри.

- А по газу? - Вкрадливо запитав Янукович.

- Вранці гроші - ввечері стільці , або ввечері гроші, а на наступний день вранці - стільці. - Загадково відповів Путін, похитуючись разом з мотоциклом.

- А може бути, сьогодні стільці, а завтра гроші? - Не уступав Янукович.

- Можна. - Знизував плечима Путін. - Але гроші - вперед!

- Давайте так: ми в Митний союз вступати не будемо і закон про мови підписувати не будемо, а ви нам знижку на газ просто так дасте. Згодні? По очах бачу, що згодні! - Пропонував Янукович.

- Згода є продукт при повному непротивлення сторін! - Філософськи прорік Путін і гикнув.

"Добре викладає!" - Подумав Янукович, а вголос сказав:

- Ну, так по руках?

- Дуся, Ви мене озлобляют! Я - людина, змучений Рамзаном, - пробурчав Путін. - І взагалі, я тут не для цього.

- А для чого ж? - Здивувався Янукович.

- Вінні-Пуха хрещениці привіз ! - Путін кивнув на багажник "Харлея", до якого був пристебнутий прибитий пилом бузковий плюшевий ведмідь.

- Який хрещениці!?

- Так доньці Медведчука, кума мого. І його самого, до речі, теж давно не бачив. Вони мене вже зачекалися. Там у них устриці завжди свіжі. - Путін потягнув повітря ботокснимі ніздрями, підскочив у сідлі, ривком завів мотоцикл і, обдавши всіх синім димом, з ревом помчав удалину.

Балога за спини Януковича дивився йому вслід.

- Я не зрозумів, а який гад запустив слух, ніби Путін до мене їде? - Янукович пильно подивився на Балогу.

- Так у всіх газетах було написано. Ось ми і готувалися ... - відповів Балога. - Може, ще почекаємо? Може бути, це якийсь інший Путін? Не той? Надто вже невихована - спізнюється, перебиває ...

Янукович не відповів - тільки зітхнув і знову присів на ганок в тіні червонокнижного тиса ягідного.

Балога теж зітхнув, зірвав з тиса напівпрозору червону ягідку з солодкою м'якоттю і смертельно отруйної кісточкою, акуратно, не розкушувавши, сунув її в рот і присів на ганок поруч.

Поспішати було вже нікуди. Банькаті цикади, тактовно змовкли через ревіння "Харлея", знову завели свою нав'язливо-одноманітну пісню. Сонце, світла над Україною, хилилося до заходу ...