Україна - Росія: спільна історія? Лише б не радянська ...

Повідомивши, що для шкіл України та Росії починають створювати спільний посібник з історії, міністр освіти Дмитро Табачник шокував багатьох. Ті представники української інтелігенції, які на дух його не виносять, вже заявили: нова "спільна історія" виявиться старою, радянською, і її будуть втовкмачувати на радість імперському Кремлю. А що до робочої групи включать представників Польщі та Білорусі - так це-де людське око. Побоювання зрозумілі. Але ж німці з французами і Польща з Литвою теж спільно працюють над усвідомленням спільної історії - так що це зовсім не наша місцева примха! Якщо не вимучувати "єдину думку" по кожному історичному спору, а чесно знайомити освітян з позиціями і аргументами усіх боків, користь від затії незаперечна: ніколи не шкідливо розуміти, що в голові у сусіда. Уявіть, наприклад, що школяреві, хоч в Донецьку, хоч на Камчатці, зможуть осудно пояснити мотивацію гетьмана Мазепи та його нинішніх шанувальників, які не вішаючи ярлики "героя" або "зрадника". Керівники ще несформованою робочої групи запевнили "Газету ..." , що будуть дотримуватися плюралізму думок, висловлених при роботі над посібником. Зараз головне питання - хто буде визначати склад групи з української сторони, і чи втримається від спокуси залишити за бортом своїх ідейних опонентів. Так що за розвитком подій "Газета ..." обіцяє стежити пильно. "Історичного перевороту" в освіті України очікують з весни - саме перевороту, а не діалогу, якого не було і за попередньої влади. Табачник заявляв у березні, що в українських підручниках історії написана "просто брехня" і обіцяв їх переписати, а депутат Державної думи Росії Сергій Марков попросту вимагав їх змінити - вони, мовляв, "не є внутрішньою справою України, оскільки в нинішній трактуванні розпалюють ненависть до Росії і до всього російського ". До слова, Марков пропонує написати і спільний підручник, створювати який повинна комісія з ... членів Партії регіонів і "Єдиної Росії". Уявіть, що почерпнуть діти з їхньої праці, якщо "регіонал" Табачник (за висловом Маркова, "честь і совість української інтелігенції") у своїх наукових статтях писав, що "у вересні 1939 року радянські війська вступили на території Західної України і Західної Білорусії та взяли під захист їх населення "... Голова парламентського комітету з освіти і науки Володимир Полохало (якого в липні реформи Табачника довели до інфаркту) чотири місяці тому розповідав, як він бачить розвиток подій: "Посібник буде затверджено, стане нормативним. На ньому з'явиться гриф "рекомендовано міністерством" і Російської Федерації, і України. Тоді і програму доведеться підлаштовувати під це допомога на підставі ідей, які в ньому будуть викладені. А далі автори нових підручників і вчителі історії змушені будуть виконувати те, що написано в програмі ". "німців і І ПОЛЯКАМ СПІЛЬНЕ ПОСІБНИК НАПИСАТИ НЕ ВДАЛОСЯ ..." Олександр Чубар'ян, директор Інституту загальної історії РАН, голова робочої групи з російського боку: - Робоча група буде створена на початку грудня. Точний склад поки не визначений, але там будуть, звичайно, історики, науковці, представники вузів і шкільні вчителі. Складно сказати, вкладемося чи ми за рік, але я прихильник того, щоб перша частина допомоги була готова до весни майбутнього року. Працювати будемо, думаю, так: обидві сторони представлять теми модулів, які слід включити в цей навчальний посібник, потім буде обговорено питання, як краще це робити - писати паралельно (щоб одну і ту ж тему писали різні сторони), або спільно. Насчет участі в цій роботі поляків і білорусів я нічого не чув. Може, для якихось окремих розділів України і запрошуватиме інші сторони, але за темами, які не мають відношення ні до Польщі, ні до Білорусі, буде суто двосторонню написання. Чесно кажучи, я не знаю, наскільки нам вдасться задумане. Насправді таких посібників у світі майже немає. Існує германо-французький підручник, але він специфічний і більше стосується історії Європи. 15 років тому щось подібне намагалися написати поляки спільно з німцями, але це їм так і не вдалося. Втім, світ з тих пір дуже змінився, подивимося, що вийде у нас. А Росія зараз робить подібне посібник з Німеччиною. "МИ НЕ БУДЕМО ВРАХОВУВАТИ, ЩО У ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ НІ однозначних оцінок" Олександр Удод, директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, голова робочої групи з українського боку: - При розробці методичного посібника фахівці будуть вести роботи над спірними трактуваннями історії. У Європі є таке поняття, як багато ракурсів - немає однозначних оцінок тих чи інших історичних подій. Поляки мають такі ж комісії з Німеччиною, Францією, Литвою, Росією і навіть Італією. Ми, нарешті, починаємо рухатися слідом за європейськими країнами. Наприклад, я є членом аналогічної україно-польської комісії. Результат: ми зняли етнофобії, які іноді існують в підручниках історії. На сьогодні погоджено 25 назв невеликих методичних посібників. Приміром, "Історія повсякденного життя українського і російського народів у першій половині ХХ століття", "Становлення громадянського суспільства в Україні та Росії", "Україно-російські взаємовпливу в культурі". До роботи будуть залучені експерти Ради Європи - не тільки польські, а й білоруські. Є також фахівці з Австрії, з якими вже співпрацюємо. Першу брошуру хочемо зробити в другому кварталі 2011 року. На створення 25 посібників піде два-три роки. А в процесі роботи, впевнений, з'являться нові теми. Скільки триватиме діалог - стільки й існуватиме робоча група. "долучених ПОЛЯКОВ І БІЛОРУСІВ - ЗАСЛІН ВІД КРИТИКИ" Леся Оробець, народний депутат: - Інтерес міністра освіти Дмитро Табачника до підготовки спільного посібника з історії за участю російських колег важко назвати випадковим. Занадто вже швидко він відгукнувся на заклик депутата Держдуми Сергія Маркова до українського уряду про негайний перегляд змісту української шкільної освіти. Дивно було б, якби в такому ж руслі обговорювалося, наприклад, підручник з математики або установка пам'ятника Архімеду. Залучення експертів з Білорусі та Польщі тут служить тільки заслоном від критики знавців. Якщо підбір команди авторів координуватиме міністерство, кінцевий продукт подібного "співпраці" передбачити неважко. Ми вже маємо красномовні приклади змін в підручниках історії України для 5-го класу. Там замість "штучний голод" залишилося "голод", зникли зображення видатних українських діячів. Взаємини оновили "лики" катів українського народу. "НА СТВОРЕННЯ ПОСІБНИКІВ ЗНАДОБИТЬСЯ ДО 20 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ"

Станіслав Ніколаєнко, екс-міністр освіти: - На відміну від підручників, написаних відповідно до держстандартів, посібники для вчителів не є обов'язковим документом. Вони повинні розширювати кругозір і можуть взагалі не використовуватися в процесі навчання. Після відкриття доступів до архівів, розсекречення історичних документів, з'явився сенс в написанні нового посібника. Практично всі джерела сконцентровані в Росії. Наприклад, дані про свого батька я зміг знайти тільки в центральному архіві радянської армії. На створення навчального посібника з історії знадобиться не менше двох років. На тираж в 100 тисяч екземплярів для України, плюс стільки ж для Росії, знадобиться 10-15 мільйонів гривень. Може бути, і 20 млн. Тетяна НЕГОДА, Дмитро ОРЛОВ, Вікторія САМОЙЛОВА, "Газета ..."