УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

У Раді Європи називають протести в Києві насильницькими і не заперечують побиття мітингувальників

4,8 т.
У Раді Європи називають протести в Києві насильницькими і не заперечують побиття мітингувальників

Комісар Ради Європи з прав людини Нільс Муйжніекс 4 березня оприлюднив звіт про події в Україні, в якому визнав, що протести не були мирними, але звинуватив владу в надмірному застосуванні сили і грубе порушення прав людини.

Дії та наміри нової влади комісар також не завжди схвалює, він визнає системні порушення з боку суддів, однак закликає Київ подумати про відмову від ідеї люстрації судового корпусу, пише "Комерсант Україна" .

Читайте: Резолюція Європарламенту відкрила Україні перспективу членства в ЄС

Доповідь комісара Ради Європи (РЄ) був складений за підсумками семиденного візиту в Україну. Звіт став першим документом, в якому Захід визнав, що протести в Києві не були мирними: "Прийняття парламентом пакету" антіпротестних "законів 16 січня сприяло зростанню напруженості, а в наступні дні супроводжувалося насильством на вулицях Києва та інших міст". Надалі в документі неодноразово згадується про "насильницьких протестах". Раніше європейські структури уникали такого формулювання.

У бесідах з Нільсом Муйжніексом представники української влади робили заяви, на які не вирішувалися під час публічних заходів. Перший заступник голови адміністрації президента (АП) Андрій Портнов, зокрема, повідомив, що співробітники правоохоронних органів навмисно атакували журналістів та волонтерів-медиків під час придушення заворушень. Він нібито визнав, що такі дії були помилковими, оскільки "внесли внесок у зниження довіри суспільства до міліції".

Читайте: Росія покаже Євросоюзу безчинства українських радикалів

"Все вказує на те, що в АП була лише одна людина, що приймає рішення - Віктор Янукович. Зустрітися з ним мені так і не вдалося",-сказав Муйжніекс.

Керівники МВС і Генеральної прокуратури, з якими зустрічався комісар, не погодилися з претензіями на свою адресу. На їх думку, бійці "Беркута" і внутрішніх військ не застосовували силу відносно волонтерів-медиків і журналістів. Керівники силових відомств впевнені, що з початку грудня до 10 лютого зовсім не було випадків надмірного застосування сили при придушенні протестів. "Віталій Захарченко заперечував усі звинувачення. Він визнав тільки, що були певні порушення 30 листопада. Після цього, за його словами, некоректних дій з боку міліції не було", - переказав комісар РЄ свою бесіду з главою МВС.

У Раді Європи не повірили міністру. У звіті говориться про безліч випадків надмірного застосування сили щодо мітингувальників, яких били до втрати свідомості навіть після затримання, коли вони не чинили опору міліції. Деякі побої підтверджені медиком, який супроводжував комісара в поїздці по Україні. Крім того, у звіті міститься інформація про як мінімум одного загиблого в результаті застосування міліцією водометів при мінусовій температурі.

Читайте: Більдт: ЄС думає над тим, як допомогти Україні стати на ноги

У звіті є також претензії до суддів, які "не реагували на видимі каліцтва і очевидні ознаки неналежного поводження." У клопотаннях про медичний огляд цих травм (отриманих після спілкування з міліцією) їм відмовляли ", - стверджує комісар.

Незважаючи на те що Страсбург визнав серйозні проблеми української судової системи і той факт, що судді нерідко виносили політично вмотивовані рішення, ідея про люстрацію судового корпусу викликає побоювання в РЄ. "Люстраційний закони часто містять невизначеність щодо того, проти кого вони застосовуються. Їх застосування на практиці часто виявляється необдуманим. Так що якщо Україна в підсумку вирішить проводити люстрацію, вам потрібно бути дуже обережними. Законопроект слід узгодити з Венеціанською комісією", - сказав Муйжніекс.