Христос вигнав торговців з храму, а прокурор Васильєв - запросив. Повз закону (глави з книги)

На ринку богоугодним діяльності компанія "Свята Діва Марія" ось уже одинадцять років. Очолює компанію її президент Ігор Олександрович Носатов, який під час перебування Геннадія Андрійовича народним депутатом незмінно представлявся як "радник народного депутата Васильєва з економічних питань". Оскільки Бог любить трійцю, поточними справами цього святого заклади займаються ще два засновники: молодший брат президента Сеня (за паспортом - Сергій Олександрович Носатов) і рідний брат дружини Носатова-старшого В'ячеслав Михайлович Борлу.

Спочатку в числі засновників значилося ще двоє громадян - якісь Олександр Гупал і Ольга Зінченко, що працювали на момент створення "Святої Діви Марії" разом з Борловим в донецькому ТОВ "Ліга". Однак у справи компанії вони не втручалися, а тому після нетривалого часу фірма стала працювати в режимі сімейного підряду: Борлу роздобув на "Лізі" два списаних автозаправозних блок-пункту, які, судячи зі стану, пам'ятали зйомки старого радянського фільму "Королева бензоколонки" . Носатов-старший через прокуратуру організував у виконкомі відведення землі на перетині вулиць Харитонова і Павших Комунарів під будівництво бензозаправки. Сеня мотався до Росії і контрабандою возив бензин, а дружина Борлова, освоївши професію оператора АЗС, відпускала паливо. Ну а у вільний від торгівлі контрабандним бензином час трійця займалася зборів пожертв на майбутній храм Геннадія Андрійовича. Справедливості ради треба зауважити, що засновники фірми усвідомлювали незаконність своєї підприємницької діяльності, а тому бензинові витівки відображати в податковій звітності не поспішали. Однак страх Божої кари надійно оберігав бухгалтерію богоугодним компанії від фіскальних перевірок. А якщо раптом і траплялися якісь несподіванки, авторитет обласної прокуратури захищав інтереси компанії "Свята Діва Марія" не гірше Пресвятої Богородиці.

Пожвавлення на фірмі почалося в травні 1996 року після того, як прокуратура розгорнула будівництво церкви для Геннадія Андрійовича. Керувати "будівництвом століття" було доручено компанії "Свята Діва Марія", яка в якості підрядника запросила Мале колективне підприємство "Агробуд". Як тільки Васильєв почав збиратися з "київського полону" назад в Донецьк на улюблену посаду, в прокуратурі області, щоб не вдарити обличчям в бруд, був негайно створений цілий штаб на чолі з помічником обласного прокурора Рафаелем Кузьміним. Кому саме - Кузьміну або Васильєву - належить думка спорудити при церкві ринок, точно не відомо. Проте новому старому обласному прокурору ця ідея сподобалося.

Спогадами ділиться директор підприємства "Агробуд" Олександр Бєлік:

- Про те, що будівництво церкви Покрова Пресвятої Богородиці в Калінінському районі м. Донецька здійснюється під патронатом обласної прокуратури я дізнався в 1997р., Через рік після того, як Ігор Носатов запросив мене взятися за зведення храму. Це сталося за таких обставин: мені подзвонив Носатов і сказав, що зі мною хоче познайомитися помічник прокурора Донецької області. Я прибув до прокуратури, де мав бесіду з Р.І.Кузьміним. Рафаель Ізмаїлович цікавився, як просувається будівництво, чи немає яких проблем, залишив мені свою візитку і попросив дзвонити у разі будь-яких ускладнень з будівництвом церкви. Через рік, в липні 1998 року, Носатов сказав, що вирішено крім церкви побудувати ще і ринок по сусідству - нібито для того, щоб заробити кошти для завершення будівництва храму

На щастя для майбутніх біографів Геннадія Андрійовича, Олександр Бєлік зберіг візитку начальника штабу по зведенню ринково-храмового комплексу.

Втім, сам Рафаель Ізмаїлович, розуміючи, що подібна діяльність державного службовця підпадає під дію статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем) категорично заперечує своє знайомство з фігурантами цієї скорботної повісті. Ну, да Аллах йому суддя.

Треба думати, що для компанії "Свята Діва Марія" будівництво прокурорської церкви з вбудованим ринком виявилося справою істотно більш вигідним, ніж торгівля контрабандним бензином. У травні 1997 року Борлу і брати Носатова вирішили сконцентруватися виключно на богоугодним діяльності, а заправку (точніше - землю під нею, оскільки ні будка оператора, ні два іржавих блок-пункту нікому не потрібні були і даром) продати. Правда, в числі засновників компанії все ще значилися громадяни А.Гупал і О.Зінченко, які, якщо слідувати букві закону, повинні були дати свою згоду на продаж. Однак з тим, щоб не засмучувати зайвими знаннями засновників, які ні сном, ні духом не відали про бензинові аферах своїх компаньйонів і були глибоко переконані, що компанія "Свята Діва Марія" ніякої господарської діяльності не веде, їхні підписи під протоколом загальних зборів, просто підробили

На підставі фальшивого протоколу № 2 від 22 травня 1997 р., яким пан Борлу від імені решти засновників "Святої Діви Марії" нібито наділявся правом відчужити АЗС, заправка була благополучно продана. На прохання все того ж Борлова робочі А.Беліка влітку 1997 розібрали будку оператора АЗС і перевезли розсипаються контейнери з колишніми блок-пунктами на територію споруджуваного храму. Непорочна фірма, обласкана високим прокурорським довірою, перестала бавитися контрабандним бензином і зажила новим життям, готуючись почати будівництво ринку під стінами Василівської церкви.

Нове життя почалося з того, що А.Гупал і О.Зінченко були виведені з числа засновників, а статутний фонд компанії був збільшений з 50 копійок до 50 гривень. При цьому внески засновників розподілилися наступним чином: С.Носатов вніс 11 грн., В.Борлов - 13 грн., "Радник народного депутата Васильєва з економічних питань" І.Носатов, як самий заможний, вніс 26 грн. Однак таких капіталів для будівництва прокурорського ринку було явно недостатньо. А оскільки витрачати власні гроші привчений до дармівщини Васильєв не звик (кажуть, що нинішній генеральний прокурор засвоїв в школі тільки два арифметичних дії - ділити і віднімати), для забезпечення фінансування будівництва було вирішено піти звичним шляхом, тобто знайти "багатенькіх буратін", у яких можна було б відібрати потрібну суму.

Виступити якості "злодійки на довірі" в обмін на частку в майбутньому ринку погодився давній товариш Васильєва - колишній перший заступник Управління СБУ по Донецькій області Віктор Васильович Чурилов, який нині очолює Донецьке обласне представництво компанії "Київстар".

" Дядя-Вітя "Київстар"

Саме Віктор Васильович запропонував далеко не бідним людям зі свого оточення стати співзасновниками компанії з будівництва та подальшої експлуатації біляцерковного ринку, виступивши при цьому гарантом повернення фінансових вкладень. Решту охмуряти Борлу і "радник народного депутата" Носатов. Всього таким чином в 1998 і 1999 роках вдалося умовити 9 осіб - директора будівельної фірми, яка зводила церква, Олександра Бєліка, керівника фірми з продажу будівельних матеріалів Юрія Сазонова, колишнього співробітника СБУ Олега Кравченко, дружину начальника господарського відділу обласного управління МВС Світлану Халаджі та інших не менше наївних громадян, які вручили готівкою Борлову 600 тисяч доларів США в обмін на частку в доходах майбутнього ринку. Природно, що інтереси обласної прокуратури при цьому не афішувалися, а при розмовах про "даху" Чурилов тільки зітхав і млосно піднімав очі вгору.

У нагороду за свої труди не вніс ні копійки Чурилов отримав жадані 16% в статутному фонді ринку, оформивши сина Андрія як одного з засновників "Святої Діви Марії". Не забули в прокуратурі і батьків-засновників компанії - за Носатова-старшим, які зробили тільки лише 26 грн., Значилося 17% статутного фонду, Сеня і Борлу отримали по 7%. Але найголовніше - христолюбивой фірмі було довірено денно і нощно пектени про матеріальне благополуччя отця Дмитра, духівника Васильєва. У самого-то Геннадія Андрійовича коштів, либонь, немає, щоб батюшку копієчкою підтримати. Стан своє, либонь, стражденним, сірим і вбогим роздати зібрався. А тому за рахунок чужих 600 тисяч доларів отець Дмитро був наділений церковною десятиною - 10% статутного фонду. Втім, не забули в прокуратурі і тих, хто дав гроші на будівництво ринку - щоб не викликати передчасних підозр, всіх дев'ятьох спонсорів також взяли у співзасновники компанії, виділивши по 5% кожному.

Зібравши з довірливих підприємців кошти для відкриття нової торгової точки, компанія "Свята Діва Марія" підписала з Бєліком договір підряду на будівництво ринку з матеріалів замовника. Минуло зовсім небагато часу і Покровський ринок, прикрашений золотими куполами церкви Покрова Пресвятої Богородиці, прийняв у червні 1999 року перших відвідувачів.

(Далі буде)

Читайте також:

Старший христопродавець, або ТОВ "Свята Діва Марія". Повз закону-5

Милістю божою - Прокурор. Продовження книги відомого журналіста про відомого прокурорі.

Володимир БОЙКО

Просто - прасувальна дошка. Сумно - як цвинтарний вінок. Повз закону - IV

Змінивши камуфляж і спортивні костюми на манишки, нові господарі Донбасу виявили, що в їх ряди затесався порушник конвенції - прокурор Донецької області Геннадій Васильєв, який нарощував фінанси і нерухомість, відбираючи бізнес у недавніх компаньйонів

Володимир БОЙКО

"По річці поплив сокиру, у Васильєва запор". Повз закону (глави з книги). Частина 3

Путін потрібен росіянам. А Васильєв - нам, селянам. Брат генпрокурора - вилитий ВВП. І носик такий же, і щічки, і оченята. А головне - інтелект, фамільна риса Васильєвих, яку ні пропити, ні заховати від громадськості неможливо.

Володимир БОЙКО

Не хлібом єдиним жив прокурор. Повз закону (глави з книги). Частина II