Відео дня
Каста Генеральних. Ч.1
Відразу зробимо ремарку відносно того, что детально розглядаті ми будемо Кар'єрні ЗЛЕТ та Падіння далеко не всех генеральних прокурорів. Дехта з них замало пробув на своїй посаді, Дехта НЕ запам'ятався Нічим Особливе. Чім Ближче до нашого часу, тім, власне, становится цікавіше, хоч почінаємо мі - традіційно - з 1991 року.
Отже, дерло Генеральним прокурором України БУВ Віктор Шишкін (1991-1993). Згідно переказів (бо мова про часи почти "Легендарні"), зарекомендував себе чесним, непідкупнім чиновником, словом - прогресивним. Крім прокурорства, Тричі обірався народним депутатом - до парламенту І, ІІ та ІІІ склікання. У 2001-2002 роках захищать фігурантів справи, порушеної за подіямі руху "Україна без Кучми".
За послідовну опозіційність Шишкіна не забули відзначіті "помаранчева влада". З 2005 року Шишкін обіймає посаду судді Конституційного Суду. У 2007-му его донька Еліна становится депутатом Верховної Ради від Фракції БЮТ. Втім, цьогоріч команда "Батьківщини" решила, мабуть, что ВСІ рахунки з родиною Шішкініх закріті: Еліна позбулася без депутатського майбутнього, про что ї гірко плакала (у день проведення партійного з'їзду) на плечі у "прохідної" Олесі Оробець.
Наступний Генеральний - Володимир Дацюк (1993-1995). За чуйне, з посади Генпрокурора Дацюка Верховна Рада зняла через "надмірну увагу" ГПУ до Олександра Ткаченка (праворуч про Нецільове використання коштів асоціацією "Земля і люди"). Дацюка "ПІШЛИ" так Швидко, что ВІН НЕ встигнув даже Оформити свою пенсію.
Три роки тому 72-летний Дацюк розповідав газеті "Сегодня", что его пенсія Складанний 848 гривень, тож Йому Було вельми скрутно, аж доки ГПУ не Очола Генадій Васильєв, Котре дозволивши Йому ще попрацюваті у Генеральній прокуратурі. Дацюка поставили Керувати одним з відділів ГПУ и віділілі Йому зарплату у розмірі 8 тисяч гривень.
Наступником Дацюка ставши Григорій Ворсінов. ВІН такоже пробув у прокурорсько кріслі два роки - з 1995-го по 1997-ий. Згідно процедури, кандидатуру Ворсінова на Розгляд Заради вносив президент Леонід Кучма, и казали, что цею его вибір аж Ніяк НЕ випадкове. "Дзеркало тижня" в одному з номерів за 1995 рік писало, что "після відсторонення Дацюка ймовірнімі претендентами на крісло керівника ГПУ вважаєтся очільники Херсонської та Рівненської областей".
Одначе несподівано перемогла дніпропетровська креатура. І хоч сам Ворсінов давав слово, что до призначення з Леонідом Кучмою не контактував (а на Южмаші взагалі БУВ позбав разів), Президентський вибір ЗМІ признал невіпадковім. А ЯКЩО точніше, то нового главу ГПУ пов'язували даже не так з Леонідом Кучмою, як з новообранім прем'єром Павлом Лазаренком, котрого преса називаєся кумом Ворсінова.
Так це чи не так, знаті может тепер позбав один Лазаренка. Григорій Ворсінов помер у 2005-му на 71-му году життя. Достеменно відомо позбав ті, что закат его прокурорської кар'єри по годині почти співпав Із качаном кримінального переслідування Павла Івановича. Тож ЯКЩО Дацюка ПІШЛИ через його "незручність", то тут гіпотетічно можна пріпустіті іншу причину відставкі - знікнення з політічніх обріїв високого покровителя.
После Ворсінова "повноцінного" Генерального прокурора Довгий не прізначалі. Около року (з липня 1997-го по квітень 1998-го) "в.о." Генпрокурора БУВ Олег Литвак-фігура вельми цікава. ВІН такоже опинивсь зав'язанім у тугій клубок разом Із Кучмою та Лазаренком, прот уславівся ще раніше - в Останні Дні Існування СРСР.
Літваку довелося заарештовуваті міністра оборони Язова та голову КДБ СРСР Крючкова после недвалого путчу 1991-го. За переказуют, ВІН отрімував и свідчення президента Радянська Союзу Михайла Горбачова после повернення йо з Форосу до Москви.
После Розпад СРСР Литвак влаштовується в ГПУ, альо нібіто НЕ знаходится Спільної мови з Дацюком, тому и звільняється з посади заступника Генпрокурора. Відтак працює на Кучму - у ранзі Радника з правових харчування. А потім очолює комітет по боротьбі з організованою злочінністю. Звідті его, згідно чуток, вітіскає Лазаренко, альо коли доба всесильного Прем'єра добігає кінця, Литвак становится віконуючім обов'язки Генпрокурора.
На качану "нульового" Литвак - Вже поза великою політікою, займається наукою та викладацький діяльністю. Альо и це щє не Кінець истории. У 2007-му про Литвака згадує Віктор Ющенко, Котре (як и Ющенко свого годині) прізначає его своим Радника, а потім - керівніком служби по вопросам ДІЯЛЬНОСТІ правоохороних органів при секретаріаті президента. Втім, безпосередно до ГПУ Це вже немає Стосунки.
После Литвака "в.о" Генпрокурора упродовж трьох місяців (з квітня по липень 1998-го) БУВ Богдан Ференц. Це один з найкоротшіх термінів перебування чиновника на Цій посаді, прот все ж не рекордним. Хоч Генерального прокурора з Ференца НЕ Вийшла, ВІН уславівся як адвокат - у 2002-му захищать вдову Ігоря Александрова - вбитого журналіста, чіє ім `я свого годині Було відомим не менше за Георгія Гонгадзе.
Через десять років Ференц представляв Інтереси екс-прем `єра Юлії Тимошенко. Читач "Обозревателя" пам'ятає Інтерв'ю Ференца з приводу справи, пов'язаної з каретами "швидкої допомоги", що купували у часи прем'єрства ЮВТ. Згода "газова справа", суд и приговор по ній зовсім затьмарілі і "Швідкі", и Ференца, прот годину та певні Обставини про нього, Безумовно, нагадають.
Наступником Ференца БУВ Михайло Потебенько (1998-2002). Знаковий и Переважно негативний персонаж. Для багатьох Потебенько перебуває в одному асоціатівному ряді з Лесею та Мирославою Гонгадзе, котрі вітірають сльози в парламенті (под акомпанемент виступа МП) або под стінамі генеральної прокуратури, де вчергове НЕ отримай Відповідей на питання, Які їх цікавлять.
Недорікуватій І, як здавалось, погано освіченій, Потебенько запам'ятався словом-візитівкою "хвальш" і своими 99,6% (самє так ВІН оцінів вірогідність того, что "Таращанський Тіло" належить Георгію Гонгадзе). ВІН дивом утрімався на своїй посаді в часи "касетного скандалу", коли "полетілі голови" очільніка СБУ Леоніда Деркача та глави МВС Юрія Кравченка (були звільнені відповідно у лютому та березні 2001 року).
Можливо, Річ тут в ТІМ, что и Деркач, и Кравченко фігурувалі на плівках Мельниченка, тоді як бенефіс Потебенька там немає зафіксованій. "Голоси, Схожі на ..." Зниклий з суспільної Арені на всегда (Кравченко, як ми знаємо, загінув у 2005-му - чи то внаслідок самогубства, чи то внаслідок убийства; а Деркач-старший просто зійшов на політичний маргінес).
Що стосується Потебенька, то и для нього справа Гонгадзе виявило по-своєму фатально. ВІН БУВ одним з дерло вісокопосадовців, хто позбав заплутував це Слідство - его не раз ловили на протіріччях (як в контексті знайдення под Таращею тіла, так и в контексті мельніченківськіх запісів), альо хвиля протестів та загально обраних, досягші апогею на качану 2001-го , відтак різко Пішла спад. Всі, хто втрімався у кріслі до цього годині (а це стосується як Потебенька, так и Кучми), благополучно досіділі до кінця каденції.
Потебенько даже встіг после свого достопам'ятного прокурорства побуваті народним депутатом - у 2002-му ВІН пройшов до парламенту за списками КПУ. Одначе у "Червоній" Фракції Йому НЕ сіділось: за 4 роки у ВР Потебенько змінів Вісім фракцій та груп: КПУ, "Демініціативи", "Народовладдя", "Демократичні ініціативи Народовладдя", "Союз", "Демократична Україна", "Вперед, Україно! ", Народний блок Литвина.
Така всеїдність не зомліла "неоціненою": ніні Потебенько - поза всіма політічнімі та суспільними процесами. Альо, за іронією долі, его активно згадують у двох ворогуючіх таборах: опозиція (зокрема, Турчинов) звінувачує МП у порушенні замовності справи проти Юлії Тимошенко, а Микола Мельниченко апелює до Потебенька як до людини, котра називаєся Лазаренка замовником убийства Щербаня. Втім, навряд чи Потебенько получит шанс для ТБ-чи Інтернет-"розкрутки". Его годину давно минувши.
А від єра Святослава Піскуна у 2002-му на Різніцькій Тільки починаєм. На Цій персоні ми зупинемось детальніше. Альо це буде у Другій половіні нашого матеріалу.