Головне - дотягнути до мексиканського кордону, до Хутора-Михайлівського

У стандартних бойовиках межею мрій усіляких незаконослухняних громадян США як правило є Мексика. Саме туди, рятуючись від правосуддя, спрямовуються грабіжники банків, вбивці та інша кримінальна публіка.

У Мексиці, звичайно, нудніше, ніж в США, кактуси одні да текіла, зате в цієї щодо відсталій країні простіше загубитися і мирно проїдати вкрадені гроші. Парадоксально, але для сучасної України "Мексикою" стала ... Росія. Саме туди кинулися як дрібні злодії епохи Леоніда Кучми, так і велика риба кшталт колишнього міністра внутрішніх справ Миколи Білоконя чи колишнього президентського завгоспа Ігоря Бакая. Чому Росія гостинно зустрічає їх - в принципі зрозуміло. "Жертви" помаранчевої революції біжать не з порожніми руками, як у сенсі грошовому, так і в інформаційному. У багажі у Білоконя, ясна річ, - криваві і брудні таємниці МВС епохи Кучми, а у Бакая - номери рахунків кучмівської челяді.

Втім, чорт з ними, з Бакаєм да Білоконем. Куди тривожніше недавно з'явилася інформація про те, що в Росії може з'явитися ще один колишній. Колишній депутат і колишній перший заступник голови СБУ Володимир Сацюк. Мабуть, більш одіозної фігури в історії української спецслужби не було. Капітан, який привласнив собі звання генерал-майора, бізнесмен-депутат, на рахунку якого ... Ого-го. Його діяльність для однієї тільки СБУ обернулася проданими приміщеннями, ділянками санаторіїв і навіть Балаклавської бухтою. Втім, останню вони освоювали разом з тодішнім головою СБУ Ігорем Смешком. Унікальна бухта і не має аналогів комплекс з ремонту підводних човнів був проданий за безцінь якомусь ТОВ "Квадрат", засновником якого по чистій випадковості є дружина Сацюка Тетяна.

Та й як взагалі, людина не мав ніякого відношення до спецслужб і відомий хіба що масштабним розкраданням банку "Україна" та іншими аферами став першим замом голови СБУ? Що за спільний з колишнім главою СБУ Смешко бізнес з підкорення української спецслужби? До речі, не потрібно після цього розповідати, що Смешко НЕ ладнав зі своїм першим заступником. Ладнав, та ще й як.

Але мова знову-таки, не про це. Хіба мало Остап Бендер, великих і малих, займало відповідальні пости за Леоніда Кучми? Хіба мало їх виїхало до Росії? В історії з Сацюком все дещо складніше. Колишнього заступника голови СБУ підозрюють в куди більш серйозних злочинах, ніж банальне злодійство. Зокрема, є у слідства питання і по нещасливої ??вечері на дачі Сацюка, під час якого був отруєний тодішній кандидат у Президенти України Віктор Ющенко. Останнім часом з'являється все більше доказів того, що отруєння сталося саме в цей вечір і на цій дачі. З'являються і докази того, що і діоксин, і підсилюють його дію "присадки" мають російське походження.

Біографія Сацюка багата різними фактами. Про це речі, добре відомо російській ФСБ, в руках якої зараз знаходиться один з подільників Сацюка по розкраданню банку "Україна". Тому виключати того, що колишній заступник голови СБУ міг зважитися на отруєння опозиційного кандидата - підстав немає. До речі, що примітно, під час обшуку на тій самій дачі Сацюка були знайдені закопані в землю кулемет "Максим" і ... зенітна гармата. Дивні захоплення як для добропорядного громадянина.

Але повернемося до отруєння. Аж до 22 травня цього року Володимир Сацюк був зайнятий в основному тим, що розпродував свої володіння. А до моменту, коли був виписаний ордер на його затримання - зник. Є інформація про те, що якісь матеріально-зацікавлені особи в Генпрокуратурі України його вчасно попередили про можливість "посадки", інші матеріально зацікавлені особи забезпечили виїзд з країни, а ось треті особи забезпечили "коридор" до Росії. І "спливання" в цій країні людини, хай не де-юре, але вже де-факто підозрюваного в замаху на нинішнього Президента України, може бути свідченням того, що до цього злочину причетні спецслужби Росії.

До речі, про тісні зв'язки Сацюка з російськими спецслужбами говорили ще в той період, коли він очолював фірму "УкрРос". Сам Володимир Миколайович напідпитку любив похвалитися перед друзями посвідченням співробітника російського ГРУ. Можливо, звичайно, що і брехав. Але якщо Сацюк через деякий час легалізується в Росії, то висновок про його співпраці з російськими спецслужбами напрошується сам собою. Тому що одна справа - якщо країна вкриває чужого злодія. І зовсім інша, якщо вона фактично надає притулок оголошеному в розшук терористові. Або власним провалився агенту? До речі, є інформація про те, що протягом своєї нетривалої роботи в СБУ Сацюк доцільно копіював усе, що тільки міг. Насамперед, документи з грифами секретності. Не виключено, що саме цю інформацію Сацюк запропонує, або вже запропонував російським спецслужбам як плата за заступництво. Хоча, між ФСБ і СБУ існує договір, відповідно до якого ці спецслужби не ведуть роботу проти один одного.

Саме, мабуть, небезпечне для Росії полягає в тому, що вкриваючи Сацюка, Москва фактично підтверджує, що замах на Ющенка було спланованою і недружньою акцією проти України з боку дружньої держави і братнього народу. Навряд чи варто псувати віками складалися відносини між народами через одну людину. Жителі України тільки-тільки забули про Макса Курочкіна, похваляються "ефесбешний штучками" для вбивства Ющенко, або про Гліба Павлівському з його ідеєю покласти на обличчя кандидата в Президенти "печать звіра". А тут, раптом ще з'являється оголошений в розшук Сацюк, що купує квартиру на Рубльовському шосе. Це вже явний перебір.

У світлі нинішньої загальної боротьби з тероризмом вся ця історія із збіглим Сацюком, навряд чи додасть Росії поваги в світовому співтоваристві. Боротьба з тероризмом - справа спільна, і приховування терористів не може бути виправдане ніякими політичними розкладами.