Українські труби, вироби хімічної та машинобудівної продукції з учорашнього дня потрапляють під "спеціальні захисні, антидемпінгові і компенсаційні заходи" на єдиному митному просторі Росії, Білорусі та Казахстану. З 1 червня 2011 року в цих країнах, об'єднаних Митним союзом, вступила в дію угода "про застосування спеціальних захисних, антидемпінгових і компенсаційних заходів на єдиній митній території МС". З цього моменту, як повідомляє офіційний сайт Комісії Митного союзу Євразійського економічного співтовариства, внутрішні митні пости перенесені на зовнішні кордони Росії, Білорусі та Казахстану. За даними ЗМІ, в антидемпінговий список потрапляє поки незначна, але досить важлива для формування національного бюджету України частину експорту. Офіційний Київ на даний момент ніяк не коментує ситуацію, що склалася. "Не знаємо, у що це все виллється. Ще недавно нас обнадіювало продовження договору на безмитну поставку в рамках квот до кінця 2011 року ", - на умовах анонімності сказав джерело в одній з трубних компаній України. В іншій компанії, пославшись на зайнятість керівництва, також відмовилися надати офіційний коментар.

Відео дня

У рамках укладеного 30 грудня 2010 угоди на 2011 рік трубні заводи з України могли безмитно експортувати в Росію до трьохсот тисяч тонн своєї продукції. Поки складно оцінити рівень можливих втрат для українських виробників труб великого діаметру у зв'язку з вступом в дію "антидемпінгового списку" Митного союзу. Українські трубники, на думку експертів, трохи вигравали у російських за рахунок вартості і короткого "плеча доставки" своєї продукції в центральні регіони Росії. На даний момент дилери Челябінського трубопрокатного заводу продають у Москві тонну труб 820 мм по 35 тисяч рублів (близько 1250 доларів). Українська продукція схожих параметрів обходиться російським покупцям на сто-двісті доларів дешевше. На думку директора російсько-українського центру "Інтеграція" Сергія Морозова, введення захисних заходів з боку Митного союзу - це лише "перша ластівка". "За нею підуть вилучення та з інших чутливим групам товарів. Думаю, що наступними будуть митні заходи щодо української сільськогосподарської продукції. Це логічно, адже Україна декларує, що вона зробила вибір на користь зони вільної торгівлі з Євросоюзом і не планує вступати до Митного союзу. Значить, Росія та інші країни МС з одного боку, Україна - з іншого, з партнерів перетворюються на країни, що конкурують між собою ", - заявив Морозов. За словами експерта, Україні потрібно приготуватися до того, що в майбутньому вона зіткнеться з ще більшою закритістю ринків Росії, Білорусі та Казахстану. Правда, Сергій Морозов зазначає, що в даному випадку розмова йде лише про скасування привілейованого права для деяких українських товарів, що діяв до цих пір. "Українські промисловці, бізнесмени не оцінили потенційної загрози і перспектив від того, як Росія може захистити свій ринок. Не можна не сказати і про прорахунки українського керівництва. Вони видно неозброєним оком: необхідно було знаходити прийнятний формат вступу України до МС, при цьому користуватися перевагами тісної економічної співпраці з Євросоюзом ", - сказав директор російсько-українського центру" Інтеграція "Сергій Морозов. Директор Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень В'ячеслав Ігрунов говорить про те, що Росії легше замінити українські товари продукцією власного виробництва, ніж Україні знайти нові ринки збуту. За його словами, в останньому рішенні Комісії МС прихована і політична підоснова щодо Києва. "По-перше, це рішення допоможе пожвавити власних виробників аналогічних товарів усередині Митного союзу і, не виключено, непрямим чином підхльосне Україну до зближення. Очевидно, що це рішення є і політичною акцією. Хоча я думаю, в даному конкретному випадку політична складова не є основною, оскільки нинішні політики самі по собі досить прагматичні люди ", - говорить В'ячеслав Ігрунов. Він зазначає, що українські товари з економічної точки зору були вигідні для Росії. Проте, на думку експерта, країни МС в змозі налагодити і розвинути будь-яке виробництво в разі нестачі товарів з України. "Гіпотетичне погіршення ситуації призведе до стимулювання окремих галузей народного господарства. До цього слід додати, що сьогодні в Росії, і особливо в Казахстані та Киргизстані, ми спостерігаємо величезне бажання розвивати відносини з Китаєм ", - підкреслює Ігрунов. Він не виключає можливості того, що китайські товари, як більш дешеві й доступні, замінять українські на ринках Митного союзу. Тим часом глава уряду України Микола Азаров відзначає успішність чергового етапу переговорів з питання створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом. "Європейська комісія пішла назустріч по цілому ряду позицій, і обсяг, який ми будемо поставляти на ринок по птиці, збільшений", - заявив прем'єр-міністра України. За словами Миколи Азарова, офіційний Київ сподівається до кінця поточного року підписати з ЄС угоду про асоціацію та створення зони вільної торгівлі. Водночас переговори про створення цієї зони затягуються через те, що Україну не влаштовують квоти, що виділяються Євросоюзом на аграрну продукцію, зокрема, на ввезення м'яса птиці. "По суті, це дискримінаційний підхід. Ми взагалі противники будь-яких квот у вільній торгівлі, ми прихильники ліберальної торгівлі ", - заявив Микола Азаров.