УкраїнськаУКР
русскийРУС

Шосте послання Володимира Путіна Федеральним зборам було вислухано. За 48 хвилин воно переривався оплесками 26 разів.

849
Шосте послання Володимира Путіна Федеральним зборам було вислухано. За 48 хвилин воно переривався оплесками 26 разів.

Путін звернувся до наступника

Відео дня

У найближче десятиліття Росія повинна розвиватися як "вільну і демократичну державу". Таке завдання президент поставив у своєму щорічному зверненні до Федеральних зборів. Вирішувати її, судячи з поставленим Володимиром Путіним термінами, належить його наступнику. Правда, методи діючий президент віддав перевагу визначити сам: посилити роль партій аж до призначення переможців регіональних виборчих кампаній губернаторами, забезпечити громадський контроль над засобами масової інформації, а також легалізувати повертаються до Росії капітали.

Слухати шосте послання Володимира Путіна Федеральним зборам в 14-й корпус Кремля в понеділок прийшли 960 осіб - на 260 більше, ніж торік. Але в останній момент з'ясувалося, що посадочних місць в Мармуровому залі не більше 900. Окремим представникам розрослося в ході адміністративної реформи держапарату довелося розміститися на балконі.

Послухати президента хотіли не тільки депутати, сенатори, керівники вищих судів і глави релігійних конфесій, а й керівники федеральних агентств, міністри та губернатори. Навіть Борис Єльцин, всупереч традиції, цього року президентське послання дивився не в Кисловодську, а в своїй підмосковній резиденції. Журналістам у Мармуровому залі вперше за останні кілька років місця не знайшлося.

Зайняти місця не поспішали, здається, тільки впевнені в собі політики. Судячи по порожньому буфету, таких залишилося небагато. Лідер ЛДПР Володимир Жириновський, стоячи біля книжкового лотка, вибирав собі подарунок на день народження, який співпав з оголошенням послання. "Приємно в цей день перебувати з керівництвом країни", - пояснював депутат, складаючи в пакет "Музейну енциклопедію" і довідник "Весь світ". Портрети Володимира Путіна, зниклі з асортименту торік, на прилавок так і не повернулися.

Програма на найближче десятиліття

В 11.55 кремлівські співробітники зашепотіли: "Президент вже в'їхав!" У залі він з'явився, коли на годиннику 14-го корпусу Кремля було 12.02. Після традиційного запрошення спікера Ради Федерації Сергія Миронова "представити послання" Путін пішов до трибуни, помахуючи сторінками з заготовленим текстом. Над його тезами активно попрацювали керівник кремлівської адміністрації Дмитро Медведєв, його заступник Владислав Сурков, а також помічник глави держави Ігор Шувалов. Роль представників консервативного крила адміністрації, судячи з тез послання, була зведена до мінімуму.

На відміну від останніх путінських звернень - гранично прикладних та орієнтованих на вирішення економічних завдань - шість було в основному політичним. Не випадково торішнє і нове послання президент запропонував розглядати "як єдину програму дій на найближче десятиліття". Установки на десятирічний строк, наприклад подвоєння ВВП, Путін давав не вперше, але політичний акцент змушував припускати, що президент звертається не тільки до парламентаріїв, а й до свого наступника.

Плани щодо передачі влади

За 48 хвилин виступ Володимира Путіна переривався оплесками 26 разів. "Головною політико-ідеологічної завданням вважаю розвиток Росії як вільної, демократичної держави", - наставляв Путін і пояснював, що для цього потрібно зробити. Теза про проведення адміністративної реформи він змінив на заклик підвищити ефективність держуправління: "У наші плани не входить передача влади в руки корумпованої бюрократії", що представляє собою "гордовиту касту, яка розуміє державну службу як різновид бізнесу".

Правда, і сама влада не повинна зловживати ресурсами. "Нам потрібні такі правоохоронні органи, роботою яких добропорядний громадянин пишатиметься, а не переходити на інший бік вулиці, побачивши людину в погонах". При цих словах глава ФСБ Микола Патрушев терміново став розглядати кремлівську люстру.

Крок до парламентської республіки

Демократичне суспільство неможливе без незалежних засобів масової інформації. Ця теза перекочував в шосту путінське послання з першого - 2000 року. Якщо тоді ЗМІ пропонувалося звільнити від "олігархічної цензури", то тепер їх було потрібно захистити "від нездорового завзяття начальників". Для цього Путін запропонував внести поправки в закон про Громадську палату, в якій повинна з'явитися спеціальна комісія з цивільного контролю за дотриманням свободи слова. Скористатися цією свободою повинні всі парламентські фракції, яким президент тут же пообіцяв доступ до ЗМІ. Лідер КПРФ Геннадій Зюганов, який доводить у Верховному суді, що в 2003 році опозиція отримала менше ефірного часу, ніж "партія влади", схвально закивав.

Втім, коли президент заговорив про зміцнення ролі політичних партій у формуванні держвлади, лідери парламентської опозиції насторожилися. Путін запропонував уточнити порядок призначення губернаторів - у президента має бути можливість вносити кандидатури представників перемогли на регіональних виборах партій. Це питання буде винесено на обговорення Держради.

Вже після оголошення послання лідер "Батьківщини" Дмитро Рогозін нарікав, що тепер регіональні вибори "стануть ще дорожчими", а сказане президентом - перший крок до парламентської республіки. "Якщо на регіональних виборах буде перемагати" партія влади ", я не виключаю, що в 2007 році Володимир Путін очолить політичну партію, а в 2008-му президент самозбереглися як прем'єр-міністра", - ділився Рогозін своїми припущеннями з ГАЗЕТОЮ.

"Чому нам повинні вірити?"

Лібералізації, за словами Путіна, повинно піддатися і підприємницьке простір. Обіцянка знизити терміни позовної давності по приватизаційних операціях з 10 років до 3 років, дане на останній зустрічі з представниками РСПП, президент підтвердив і в понеділок. Уряду Путін поставив завдання простимулювати повернення капіталів, "бовтаються" в офшорних зонах, в російські банки після сплати 13-процентного прибуткового податку. Іноземні інвестори отримали надію, що Росія "чесно визначить", куди вони мають право вкладати гроші, а куди ні, - "сфери економіки, де потрібно створити перевагу для національного, в тому числі державного капіталу".

Після оголошення послання іноземні журналісти ще довго розпитували главу Мінекономрозвитку Германа Грефа: "Чому ми повинні вам вірити?" Греф витримав довгу паузу і задав це питання вже сам собі: "Чому нам повинні вірити? Ми повинні вірити собі. А так - ніхто нікому нічого не винен".

Людмила Романова

http://gzt.ru/