Наступники митрополита Володимира

1,7 т.
Наступники митрополита Володимира

Стан здоров'я владики Володимира зараз оптимізму нікому не додає. З осені 2011 року він з важкою хворобою провів кілька місяців у лікарні, часто опиняючись в її реанімаційному відділенні.

Взагалі, для лідерів православних церков таке здоров'я - не рідкість. Наприклад, помер торік у 98-річному віці патріарх Болгарський Максим останні 4 роки перебував не те, що в реанімації, а в стані коми, без свідомості. Правда, на час хвороби його функції офіційно виконував один з митрополитів.

У Києві від імені тяжкохворого предстоятеля намагався керувати його особистий секретар арх. Переяслав-Хмельницький Олександр (Драбинко), якого сам митр. Володимир готував в свої наступники. Однак єпископат не захотів миритися з фактичним підпорядкуванням секретарю, наймолодшому за віком (1977 р. н.) Архієрею, і Синод зі скандалом відсторонив його практично від усіх впливових посад.

Заодно під час хвороби глави УПЦ виявилися й основні можливі претенденти на цей пост у разі утворення вакансії. Ними стали митр. Одеський Агафангел, Донецький Іларіон і Чорнобильський (настоятель Києво-Печерської лаври) Павло, утворили справжній "тріумвірат" з управління церквою.

Проте поліпшення стану здоров'я митр. Володимира внесло помітні корективи в даний розклад сил. Правда, навіть взявши під свій контроль Синод, владика так і не зміг відновити статус свого улюбленця, архієпископа Олександра (Драбинко). Хоча всі звинувачення з останнього і були зняті, але впливові посади (як, наприклад, крісло глави Відділу зовнішніх церковних зносин і члена Синоду) так і не були йому повернуті.

Замість цього предстоятель зробив ставку на іншого архієрея - тоді ще свого вікарія, архієпископа Бориспільського Антонія (Паканича), колишнього ректором Київської духовної академії і семінарії. За короткий час архієрей став Керуючим справами УПЦ, взимку нинішнього року возведений у сан митрополита. Саме митр. Антоній очолював на Архієрейському соборі РПЦ в Москві українську делегацію - тобто де факто, був позиціонується як свого роду "віце-предстоятеля". Варто зауважити, що таку посаду цілком офіційно передбачалося заснувати на Помісному Соборі УПЦ ще в 2011 році. Але знову ж таки з урахуванням того, що на неї тоді позиціонувався арх. Олександр (Драбинко), ідея була з тріском провалена.

Тепер же позиції арх. Олександра ще більше хиткі, ніж під час хвороби митр. Володимира. Виною тому став "скандал з викраденням черниць" з Покровського монастиря, аферою з торгівлею дорогими автомобілями і іншими сумнівними речами. Правда, за відкритими у зв'язку з цим кримінальних справах архієрей проходить як свідок, але в ряді ЗМІ були уривки з нібито відбувся діалогу глави УПЦ з одним, скажімо так, дуже впливовим державним діячем. І питання останнього було сформульоване так: "Чому архієпископ Олександр ще на волі?"

Владиці Володимиру свого улюбленця відстояти вдалося, але говорити про якісь реальні претензії з його боку на головний пост в церкві поки не доводиться

Загалом, владиці Володимиру свого улюбленця відстояти вдалося, але говорити про якісь реальні претензії з його боку на головний пост в церкві поки не доводиться. Хоча, як знати: якщо збережеться нинішній форсований проєвропейський вектор зовнішньої політики, то, мабуть, більш "прозахідного" архієрея, ніж Владика Олександр знайти буде дуже складно ...

Хто може стати новим лідером УПЦ?

Наприкінці вересня в Києві відбулося чергове засідання Синоду Української православної церкви Московського патріархату. На порядку денному стояло безліч питань - відкриття нових монастирів, позбавлення сану проштрафилися священиків і т.д. Однак особливий інтерес спостерігачів викликали рішення про утворення двох нових єпархій УПЦ - Роменської і Бориспільській.

У ряді видань прослизала інформація, що окрему єпархію для митрополита Бориспільського створили тому, що на пост глави УПЦ може бути обраний лише єпархіальний, самостійний архієрей. Насправді, Статут церкви (у відмінності від російського) не говорить на цей рахунок нічого конкретного. Правда, в ньому є багатозначна застереження: "Собор єпископів обирає Митрополита Київського і всієї України й визначає процедуру його обрання".

Тобто може статися так, що якраз під час цього самого обрання (у разі відходу митр. Володимира на спокій через хворобу або більше сумного результату), Собор раптом вирішить скопіювати процедуру "материнської" церкви - і позбавить права обиратися вікарних єпископів. Тим самим, до речі, від участі в гіпотетичних виборах буде відсторонений і настоятель Києво-Печерської лаври митр. Павло, чиї позиції традиційно сильні наявністю серед його "духовних дітей", люблячих заїжджати в древній монастир, цілого сонму впливових політиків Партії регіонів.

Правда, інший духовний наставник "біло-блакитних", донецький митрополит Іларіон, будучи єпархіальним архієреєм, теж може скласти серйозну конкуренцію на таких виборах. А ось "акції" колишнього "фаворита", митр. Одеського Агафангела, в даний час помітно знизилися. Справа навіть не в тому, що Владика є неофіційним лідером "проросійського крила" в УПЦ в той час, як курс офіційного Києва помітно змінився в іншу сторону. Але митр. Агафангелу у вересні виповнилося 75 років - граничний термін для перебування на посаді для всіх українських архієреїв, крім предстоятеля - чиє служіння за Статутом є довічним.

Правда, поки офіційний рапорт про "відхід на спокій" (відставці) одеський архієрей не подавав. Що багато спостерігачів розглядають як свого роду "розміну ферзів" - Агафангела залишають на посади, взамін на Синоді не піднімається питання про скандал з викраденням черниць, який міг би серйозно вдарити по арх. Олександру (Драбинко) і всьому "автокефалісткому крилу" в УПЦ. Проте роки все одно помітно знижують шанси на обрання глави Одеської єпархії лідером церкви. Адже, незалежно від формальних підстав, настільки похилий вік - не краще якість для посади, де, за визначенням, потрібні енергійні люди.

Позиції митр. Володимира (Сабодана) на своєму посту досить міцні - гарантією тому є сам президент, дуже поважаючий владику

У висновку варто зауважити, що позиції митр. Володимира (Сабодана) на своєму посту досить міцні - гарантією тому є сам президент, дуже поважаючий владику. Так що його відхід на спокій за власним бажанням є малоймовірним. Ну а інші варіанти - тут вже точні передбачення неможливі.

Відповідно, всі вищенаведені розклади в УПЦ носять досить умовний характер. Чимось нагадуючи соціологічні опитування зразка: "Якби президентські вибори відбулися зараз - за кого б Ви проголосували?". Хоча досвід показує, що буквально за лічені місяці симпатії виборців деколи радикально змінюються. Проте, в даний момент розстановка сил "у верхах" найчисленнішою конфесії України виглядає саме описаним чином.