Дві правди: історик розповів, чи може історія посварити українців і поляків
Сьогодні немає підстав для конфлікту між Україною та Польщею на грунті відмінностей у трактуванні питань історії - якщо тільки хтось не захоче навмисно загострювати цю тему з політичних міркувань.
Таку думку в коментарі "Обозревателю" висловив старший науковий співробітник НАНУ, екс-начальник архіву СБУ Сергій Кокін.
За його словами, питаннями спільної історії "вже двадцять років займаються спільні україно-польські форуми істориків. Історики брали спільні декларації, тому всі розбіжності переборні, якщо діяти з точки зору науки і не абсолютизувати окремі документи".
"Чи є надія, що ми не скотимся до взаємних звинувачень?" - запитав "Обозреватель".
"Думаю, ні. Бо вже опубліковано дуже багато спільних документів, знайдені формули, з якими можна з історичної точки зору все пояснити. Тим більше що написані книги - людьми, які працювали із закритими раніше архівами, в тому числі з архівом СБУ, в тому числі і польські історики. Вони бачили це все, вивчали, і продовжують цим займатися. Тому, якщо з якихось крайніх політичних спонукань комусь не захочеться знову загострювати ці теми, історики самі в змозі з усім розібратися", - запевнив він .
Читайте: Кульчицький: чому, ідучі назустріч полякам, ми повінні зневажити свою історію?
Коментуючи заяву президента Польщі Анджея Дуди, який 15 грудня перебував у Києві з офіційним візитом, про те, що відносини двох країн повинні грунтуватися на історичній правді, Кокін сказав: "Мабуть, мова йде про найгостріші проблеми на територіях спільного проживання українців і поляків" , "насамперед, про українсько-польські конфлікти на початку ХХ століття, які потім вилилися в збройне протистояння на території нинішньої західної України. Це те, що деякі історики називають українсько-польською війною, хоча я не вважаю цей термін правильним".
Історик додав: в 1920-30-х роках "були елементи національного і релігійного гноблення українців, були переслідування Православної церкви в Польщі наприкінці 1930-х років", мало місце соціальна нерівність.
У цьому контексті Кокін розповів про причини найбільш трагічної сторінки в україно-польської історії - Волинської трагедії.
"В основі трагічних волинських подій була несправедливість, яка відбувалась там в попередній період. Тому, коли в обстановці війни з'явилася можливість відповісти на насильство ще більшим насильством, воно і проявилося".
У той же час історик переконаний: "українці не повинні знімати з себе провину. Була запропонована формула "Прощаємо і просимо прощення", і вона цілком прийнятна. Але треба пам'ятати про це, треба вивчати, треба віддати належне жертвам. Якщо є можливість встановити винуватців, від цього теж не треба йти. Тому, що злочин завжди персоніфіковано", - підкреслив він.