Відео дня
На шляху до прямого президентського правління-2
Жванія, Медведчук, Тимошенко - перша в "розстрільної" черги Банкової.
17 травня генпрокурор Медведько поставив під питання законність надання Давиду Жванії українського громадянства. Конкретно - правомірність рішення Радянського районного суду Києва від 30 вересня 1999-го року. Мотив - "виявлення нових обставин". Відповідне прохання направлено їм напередодні в Святошинський суд. Копією документа є у "Обозреватель".
Суть така: прагнучи отримати українське громадянство, Давид Важаєвич нібито ввів в оману суд щодо терміну свого "безвиїзного" проживання на території нашої країни.
Сам Жванія заявляв, що вперше приїхав в Україну в 1996, пізніше навідувався сюди більше десяти разів, загальний термін перебування - понад три місяці. Офіційний вид на проживання він отримав в 1998-му. в 1999-му - громадянство.
Тепер же, майже десяток років потому, з'ясувалося: у 1997-му Жванія перебував у Тбілісі. Як мінімум тому, що міняв там квартиру. Таким чином, є підстави сумніватися в правдивості відомостей, представлених нардепом суду.
Це, однак, лише приказка, казка, звісно, ??попереду. Суть її в тому, що "здав" Жванію Пукшин!
У документі прямо говориться:
"Генеральній прокуратурі України стало відомо про рішення Радянського районного суду міста Києва 15.05.2008 тільки після надходження звернення заступника глави Секретаріату Президента України - Уповноваженого Президента України з питань контролю за діяльністю СБУ Пукшина І.Г. від 15.05.2008 ".
Чи випадково Пукшин зацікавився громадянством Жванії? Ймовірно, немає. Підказував йому що-небудь Балога, правою рукою якого він є? Ймовірно, так.
Від неробства чи затіяв це Віктор Івавновіч або тому, що Жванія - донор так ненависної йому "Народної самооборони" в цілому і Юрія Луценка зокрема? Чи не бажає він його таким чином якщо не витіснити зневажена, то хоча б деморалізувати? Чи не обумовлено Чи се стійкістю симпатій "Самооборони" до Тимошенко?
Тепер звіряємо дати: пукшіновскій запит Медведька "пустив в оборот" у той же день. У своїй заяві він просить, ні багато ні мало, скасувати вердикт Радянського суду. Тобто фактично позбавити Жванію громадянства. Що, звичайно, автоматично спричинить втрату ним депутатського мандата. За яким, швидше за все, послідує арешт. У "справі про отруєння" Давид Важаєвич - головний козел відпущення. Винен він чи ні, але сидіти, судячи з усього, доведеться саме йому. Так, принаймні, вирішила Банкова. Слідом за нею - Різницька. Олександр Медведько занадто добре пам'ятає, кому зобов'язаний збереженням власного крісла, з якого Луценко на пару з БЮТом намагалися виколупати його наприкінці минулого року.
Відзначимо: нинішня біда - аж ніяк не єдиний "підкоп" під Жванію, що стався в останній час. Сюди ж можна зарахувати історію про "Яд обітований", настільки докладно розписану "Обозом" два місяці тому . Ще - байку про нібито наявність у нардепа ізраїльського паспорта.
"Рука Банкової" проглядається тут занадто очевидно. Віктор Балога вийшов на стежку війни. І оскільки головний противник - Тимошенко - поки не по зубах, "зачистка" розпочато з тилу. Жванія - не найбільша, але й не найдрібніша з можливих жертв. Головне - налагодити процес.
Далі - дати залп по давньому, самому заклятому з усіх своїх ворогів - Віктору Медведчуку. Адже це саме він, на думку прокуратури, - головний "організатор та ідейний натхненник" отруєння. Сам факт якого, до речі, досі не доведений. Не злим тихим словом можна пом'янути та Володимира Сацюка, метущіхся нині між Москвою і Воронежем.
Відповідний інформаційний фон готує придворна "Україна молода". В одному з останніх номерів газети побачила світ стаття з інтригуючою назвою: "Отрута. Про деякі передумови виникнення" зв'язки "Тимошенко-Медведчук". Текст детально пояснює: навіщо Медведчук спланував замах, чому Сацюк звітував йому "по факту" вечері і який від усього цього користь Тимошенко, яка в разі передчасної кончини Ющенко сдели б безальтернативним лідером нації ще в 2004-му.
Розрахунок простий: зараз т ень від тіл і справ і без того не дуже світлих особистостей Медведчука з Сацюком, безсумнівно, ляже на Тимошенко. Дістати леді Ю інакше, окрім як дискредитувавши її з ніг до голови, Балога не може - руки короткі. Зате очорняти Віктор Іванович уміє по повній програмі. Не дарма ж, справді, на кожному розі нагадує про зв'язок Медведчука з Тимошенко.
Кінцева мета всієї цієї метушні - штучна накрутка рейтингу Ющенка. Аналогічно тому, як се відбувалося рік тому - у розпал боротьби за життя Ради п'ятого скликання.
При хорошому розкладі (поняття, з "талантами" Віктора Івановича практично несумісне) - введення прямого президентського правління в умовах чергового шалено кризового кризи.
Перша спроба провернути подібну авантюру провернули ще рік тому. Місію "стоп-крана" відвели Радбезу, рішенням якого планувалося освятити повний президентський свавілля. У тому числі - арешт ряду членів Кабміну: від Клюєва до Азарова. Однак Віталій Гайдук роль політичного ката виконувати відмовився. Чому, вообщем-то, і потопав у відставку.
Сьогодні на місці Гайдука - Богатирьова, а часу у Банкової все менше і менше.