Як заробити на протестах-2

Для когось Майдан-2 став гірким розчаруванням, комусь же, навпаки, дозволив істотно поправити своє матеріальне становище. Зокрема, як стало відомо нам з компетентних джерел (а їх в середовищі порозбігалися зі штабу БЮТ технологів - хоч відбавляй) Олександр Данилюк отримав від Юлії Володимирівни "на Майдан" 300 тисяч доларів. Також отримав молодий чоловік і чітку установку - довести народ до стану натовпу, і жбурнути цей натовп на кийки. Зробити революцію за сценарієм, апробованим і обкатаним країнами розвиненими на країнах недорозвинених. Виділили 300 тисяч доларів, і це з урахуванням того, що "Тризубу" та КУПРу (про них трохи пізніше) БЮТ платив окремо. Як ми вже відзначали в першій частині, не давали ситуації вийти з-під контролю самі підприємці. Вони ж не пускали на сцену громадян, пристрасно бажаючих людей спровокувати на такі необхідні опозиції вчинки. Проте опозиціонери знаходили інші способи не дати підприємцям чого-небудь добитися від Президента. Після приїзду на Майдан Януковича, після того, як він і свита спокійно обговорили з людьми ситуацію, що склалася, попили чайок, і відправилися геть, в повітрі повисла небезпека вето. Ясна річ - Юлію Володимирівну такий варіант ніяк не влаштував би. Тоді пролунав дзвінок з ЦУ - вимити Майдан. Хтось Павло Нусс, один з "заводив" тусовки, вигукували ностальгічні гасла 2004-го типу "ми не бидло" і "ми не козли", плитку вимив. Журналісти, природно, процес відобразили. Демонстративно змивати сліди людини, після того, як людина приїхав і спокійно поговорив з присутніми, не варто було. Мало того, що це відверто "не по поняттях", а й з елементарними правилами пристойності даний вчинок не має нічого спільного. Однак розрахунок виправдався і мета була досягнута. Кажуть, коли Янукович це дійство побачив, він готовий був розігнати наметове містечко в той же день. Президента заспокоїли, але ні про який вето мова вже йти не могла. Настав день, коли було прийнято рішення протестуючих купити. Є інформація, що нардепу Партії регіонів Олегу Надоші для цієї цілі виділили 500 тисяч USD. Скільки дійшло до самого Майдану - невідомо. Кажуть, питання депутат закрив 250 тисячами, решту віддати "забув". 50 000 було передано представникам Коаліції учасників помаранчевої революції (КУПР). Для уточнення цієї інформації я з хлопцями зустрівся. На жаль, ні Павло Михайленко, ні Сергій Мельниченко не погодилися розповісти про істинні причини своєї участі в протестах, постійно посилаючись на вроджену любов до екстриму. Це жага гострих відчуттів їх на Майдан привела, альтруїстичне бажання допомогти підприємцям. Я попередив молодих людей про публікації, проте Мельниченко зауважив, що "чорний піар - теж піар". Що ж, нехай буде так. Піару КУПР в цій статті буде предостатньо. Саме КУПР, за нашою інформацією, було виділено додатково 20 тисяч доларів і від БЮТ. До слова, депутату цієї політсили дали 30, але поки він гроші революціонерам ніс, сума злегка всохла. Охорона, якась команда "За своїх", задовольнялася 10 тисячами, Доротич розбагатів на 50 тисяч "регіональних грошей". Як відомо, Майдан розігнали в ніч з 2-го на 3-е. Але вже 1 грудня Координаційна рада у складі 8 осіб провів голосування в Будинку письменника. З восьми осіб проти знімання містечка виступив лише Юрій Єременко. П'ятеро з вісьмох організаторів акції проголосували за закриття Майдану, ще двоє - В'ячеслав Рой та Михайло Волинець утрималися. Пояснення такого дивного миролюбності людей, ще пару днів тому рвалися на собі майки, лежить на поверхні - ймовірно, люди отримали те, що хотіли, те пак - пару дзвінких монет нікчемного металу. 2 грудня почали відбуватися в наметовому містечку важкозрозумілі метаморфози. На трибуну зійшов Сергій Доротич і якийсь Денис Шевчук. Останній був не раз помічений в Адміністрації Президента. Це саме він потім розповідав журналістам про те, що "прийшов час конструктиву", і називав себе не інакше, як "один з членів Координаційної ради Майдану". Далі - більше. Під сценою з'явилися громадяни, яких окремі професійні революціонери впізнали як представників "Молодих регіонів". Ці хлопці спокійно увійшли в містечко через ворота, які контролювала команда Данилюка. Полум'яний революціонер Данилюк з ранку не тільки зник сам, а й повів із собою в невідомому напрямку бійців з "Тризуба". Випарувалися з Майдану і КУПРівці. Після знесення містечка все майно протестуючих було надіслано на Богатирську, 1, де і знаходиться понині як речові докази. Але от дивина - представникам "Тризуба" було дозволено зайти за оточення і винести свої речі. Переможний реліз, зачитаний з трибуни людиною з Адміністрації Президента Шевчуком, на очах здивованої публіки був переданий йому ... сином нардепа ПР Олега Надоші Андрієм. На завершення цього театру абсурду Олегом Надошею був влаштований чудовий салют ... Основна точка базування Олександра Данилюка нині - Троєщина. Там він перебуває в теплій компанії колишніх бригадних, не шпарко фотогенічні особи яких ми мали можливість не так давно спостерігати на бігбордах. Одним із способів нагнітання обстановки серед ринкової братії є обхід підприємців, з питанням: "А ти був на Майдані?" Робить це, звичайно, не сам Данилюк, а хлопці з його команди. Ідея проста - заглядає хтось в очі торгуєш, і запитує про майдані підприємців. Навіщо? Природно - для того, щоб внести інформацію про власника точки в якийсь "чорний список". Створюється цілковите враження, що обхід здійснюють спецслужби. Звичайно, враження таке створюється у тих, хто про діяльність спецслужб не має ні найменшого уявлення. Але у випадку з ринковиками - працює! І множаться чутки про "СБУшника", які опитують населення. Страшно? Звичайно! А значить, мета досягнута. За цим же принципом у 2004 році ходили хлопці, що запитували: "Ти голосував за Ющенка?!" Так і сьогодні. Бійтеся. Повинно бути страшно! Демократії немає, свободи слова немає, а по ринках сновигають чекісти. Розповідаючи про Майдан-2, не можна не згадати про деяких цікавих ініціативах Олександра Данилюка, зокрема - про збір підписів для проведення референдуму за відставку Президента і Верховної Ради. Цікаво це вимога тому, що існують закони, що регламентують референдуми. А саме - для проведення їх необхідно зібрати ініціативні групи з представників усіх областей, і тільки лише глави цих груп мають право збирати підписи. Також референдум 300 голосами схвалює Верховна Рада, а після цього відповідну постанову має підписати Президент. Причому, часу йому на підписання надається нескінченне число p. І крім усього цього, за Конституцією референдумів щодо влади у нас взагалі не проводиться. Кажуть, коли Данилюку розповіли про те, що займається він нісенітницею, революціонер спробував створювати ініціативні групи прямо на Майдані. Тобто людина поняття не має про те, як проводяться подібного роду заходи. Йому сказала бос: "Збирай підпису!" - Він і збирає. Згодом наш герой знайшов досить оригінальне застосування тисячам підписів, зібраних на Майдані, - він їх ... викинув в урну. В принципі, там цим абсолютно марним папірців і місце. Олександр справно брав гроші у БЮТ, але не гребував і кормом з Банкової. Також безсоромно обманював своїх роботодавців, надаючи звіти про покупку ноутбуків в намет по 17 тисяч гривень за штуку!

У наступній частині ми розповімо про те, як збиралися гроші "на Майдан", і куди ці гроші згодом пропали. Також розповімо про те, навіщо майданного хлопчика Данилюка відправляють в США, і розкриємо секрет - чого від Держдепу хоче Тимошенко ...