УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Корупція навколо Президента: Червоненко - це Кирпа в квадраті?

Корупція навколо Президента: Червоненко - це Кирпа в квадраті?

Довести, що екс-охоронець Ющенка Євген Червоненко розвів в Міністерстві транспорту справжній Клондайк для махінацій і обкрадання бюджету, поза офіційного розслідування, звичайно, важко. У наших силах - лише розповісти про декілька спливли нещодавно дивних фактах, які могли б коштувати Червоненко і його "орлановской" команді в Мінтрансі не тільки кар'єри, а й свободи. А Президенту, прочитавши це, варто було б бути обережнішим у запереченні корупції у своєму найближчому оточенні.

"Ціна питання", про який піде мова - півмільярда гривень щорічно, які з приходом Червоненко в Мінтранс пішли замість державної скарбниці в чиїсь кишені.

Загальновідомо, що, завдяки своєму унікальному географічному положенню Україна має величезні транзитні можливості. Тим більше, що в цілий ряд суміжних держав, наприклад, в Молдову, Угорщину, Словаччину, Румунію в'їхати, минаючи Україну, неможливо.

А значить, Мінтранс і "Укрзалізниця" мають відмінні можливості самостійно диктувати тарифну політику і отримувати додаткові прибутки: при чесному і відповідальному підході ці прибутки заробляються для держави, в іншому випадку - для окремих особистостей.

Система роботи з транзитними перевезеннями, яку почав відбудовувати Кирпа, а блискуче закінчив Червоненко, виявилася дуже зручною для збагачення кількох людей за рахунок держави. Насамперед, на ринку транзитних перевезень була створена монополія шести компаній - ЗАТ "Пласке" (м. Одеса), ПП "Транссервіс" (м. Одеса), ДП "Фіакр" (м. Київ), фірми "Етранса Словаччина С.Р . о. ", фірми" Укррейлтранс ", фірми" АСОТРА "(Угорщина) та державного транспортно-експедиційного підприємства" Інтертранс ".

Звернемо увагу: статус "Інтертранс" до воцаріння Червоненко в Мінтрансі - державне підприємство.

Монополії удалость домогтися введенням поділу всіх фірм-експедиторів на категорії - першу, другу і третю. Від категорії експедитора безпосередньо залежали і обсяги перевезених вантажів, і пільги, надані державою. Так, експедиторам 2-й і 3-й категорії "Укрзалізниця" надає одні знижки, а володарям 1-ї категорії - майже вдвічі більші.

При перевезеннях десятків і сотень тисяч тонн вантажів це дає величезні прибутки. Наприклад, згаданий "Інтертранс" на ділянці Зернове-Чоп за одну тонну вантажу отримує 6.75 долара США, а клієнту вантаж надає вже по 9 доларів. Разом - 2.25 доларів доходу на кожній тонні. Для порівняння - в Росії дохід за аналогічним послугам не перевищує 50 центів. Та й експедитори 2-й і 3-ї категорії такими баришами похвалитися не можуть. А пробитися в першу категорію практично нереально: для її отримання потрібно перевозити певний обсяг вантажів, але для отримання права перевозити такі обсяги потрібно наявність 1-ї категорії. Такий ось замкнуте коло: чужинцям ходу немає.

Не важко здогадатися, що з 65 експедиторських організацій, що діють в Україні, першу категорію мають тільки шість згаданих вище. Ці шість компаній перевозять 85 відсотків усіх транзитних вантажів залізницями України. Вдумайтеся: на 65 експедиторів на рік припадає 23 мільйони тонн транзитних вантажів, з яких майже 19 мільйонів тонн перевозять 6 компаній, а іншим 59-ти залишається ... 4 мільйони.

Навіщо ми робимо такі детальне вступ? Та потім, що транзитна держава Україна, завдяки своєму міністру транспорту Червоненко і його заму Афтаназіву від цього транзиту майже нічого не отримує! Як же це виходить: гроші на транзиті заробляються, і чималі, а в бюджет майже нічого не потрапляє?

Секрет простий. Відразу три з шести експедиторів 1-ї категорії ("Е-трансу", "АСОТРА" і "Укррейлтранс") зареєстровані не в Україні, а в Словаччині та Угорщині, що дозволяє їм піти від оподаткування на території України і переводити отримані за перевезення гроші в офшори. Чому заступник міністра транспорту, директор "Укрзалізниці" Зенко Афтаназів присвоїв цим структурам 1-категорію і дозволив наживатися на країні - невідомо. Зате з різних джерел відомо інше: під час першого візиту до Москви міністра Червоненко, його фешенебельний номер в готелі оплачували структури, близькі до господаря всіх трьох компаній-експедиторів - російському громадянинові Андрію Кочеткову. Крім того, сам пан Кочетков організовував ряд потрібних Євгену Червоненко зустрічей у Москві.

Але основний удар по інтересам держави у сфері транзитних перевезень завдали навіть не ці три компанії-експедитора. "Інтертранс" - ось центральна ланка в схемі обкрадання бюджету. Ця структура перевозить близько 60% транзитних вантажів, і заробляє, зрозуміло, чималі гроші. Але навіть покійний Кирпа не наважився вивести "Інтертранс" з державної власності. Тобто навіть при Кірпі "Інтертранс" працював з хорошим прибутком, але прибуток ця йшла в бюджет країни. А ось Червоненко і Афтаназів - зважилися, і сьогодні найбільший український експедитор - не державна підприємство, а Закрите акціонерне товариство!

За найскромнішими підрахунками, через усього вище перерахованого держава цього року недоотримає фантастичну суму - близько півмільярда гривень! А це означає, що завдяки Червоненко і Афтаназіву тільки на транзитних вантажах дехто отримає сто мільйонів доларів прибутку.

Чи потрапляють дії керівників Мінтрансу під визначення "корупція"? Достатньо лише подивитися на головних дійових осіб "транзитної схеми".

Зенко Афтаназів, що пустив іноземні компанії наживатися на Україну - вчитель фізкультури за освітою, колишній заступник Голови Державного агентства з управління матеріальним резервом (голова - Є. Червоненко), колишній перший віце-президент концерну "Орлан" (президент - Є. Червоненко), нині - заступник міністра транспорту (міністр - Є. Червоненко).

А. Кочетков, який отримав від Афтаназіва для своїх компаній "виняткові" тарифи на перевезення - якщо не друг, то вже точно людина, дуже близький до начальника Афтаназіва - главі Мінтрансу Є. Червоненко.

Євген Червоненко - людина з найближчого оточення Президента України Віктора Ющенка, начальник охорони Ющенка під час виборчої кампанії-2004, особистий водій Ющенко, нині - міністр транспорту України.

Вертикаль Червоненко - показова. Він не єдиний "людина Віктора Ющенка", який отримав величезну владу і можливості для корупційних дій. Різниця лише в тому, що міністр Червоненко це екс-водій Ющенко, а Петро Порошенко, наприклад, - "діючий" кум Президента, Олександр Третьяков - теж "діючий" кум Ющенко. Не меншим впливом користується брат президента - Петро Андрійович. І саме ці люди фігурують в оглушливому корупційному скандалі, який розгорівся навколо найближчого оточення глави держави.

А, може, це закономірно: на ті посади, де можливості для корупції величезні, свідомо ставляться куми, родичі і особисті водії? Щоб не треба було довго домовлятися, щоб призначенці розуміли свого патрона з півслова? Може Тимошенко звільнили саме тому - вона "Не своя", вона заважала "дерибанити по-тихому"?

У такому випадку Георгій Кирпа поквапився з самогубством. Сьогодні він міг би пишатися своїм наступником, а, може, і визнав би, що Червоненко перевершив навіть його. Та й Юрій Кравченко цілком міг би навчити працювати нинішнього главу МВС, благо, учень попався здібний.