Відео дня
Польща ратифікує нову Євроконституцію?
Польський Сейм (парламент) у вівторок збирається на позачергове засідання.
Основним питанням на порядку денному стане ратифікація Лісабонського договору, який має замінити євроконституцію, передає РИА Новости з посиланням на керівника прес-служби Сейму Ярослава Шчепанського.
Спеціальне засідання парламенту призначене на 12:00 за місцевим часом (13:00 за київським часом). Парламент збереться на прохання президента Польщі Леха Качиньського і прем'єр-міністра країни Дональда Туска.
Спікер Сейму Польщі Броніслав Коморовський не виключив, що під час засідання парламенту до депутатів може особисто звернутися глава держави.
Передбачається, що голосування розпочнеться о 15:00 (16:00 за київським часом).
Нагадаємо, лідер найбільшої опозиційної партії "Право і справедливість", екс-прем'єр міністр Ярослав Качиньський, виступаючи в Сеймі 12 березня, заявив, що Польща може заблокувати ратифікацію Лісабонського договору .
За його словами, партія "Право і справедливість" не може погодитися на те, щоб "Польща стала воєводством (губернією) в рамках ЄС". Тому, підкреслив Качинський, його партія вимагатиме змін в проекті закону про ратифікацію договору.
Екс-прем'єр Польщі сказав з іронією, що "Право і справедливість" не згодна на появу польського воєводства в ЄС, навіть, якби Варшаві надали "право місцевого самоврядування".
Партія братів Качинських має в Сеймі Польщі другу за чисельністю парламентську фракцію. Місцеві аналітики підкреслюють, що без голосів депутатів від партії "Право і справедливість" ратифікація Лісабонського договору неможлива. У цьому випадку, Польща знову б підтвердила репутацію самого скандального і незговірливого члена ЄС.
За ратифікацію Лісабонського договору однозначно висловлюється правляча в Польщі урядова коаліція на чолі з Туском.
Першим договір ратифікував 16 грудня 2007 парламент Угорщини.
Для набуття чинності Лісабонський договір, підписаний лідерами ЄС у столиці Португалії в жовтні 2007 року , повинен бути ратифікований всіма без винятку членами ЄС - парламентським шляхом або через референдуми.
Очікується, що Лісабонський договір (або Договір про реформи) вступить в силу на початку 2009 року. Новий базовий договір ЄС ввібрав у себе доповнені й перероблені положення раніше укладених угод про принципи життєдіяльності об'єднаної Європи - Римського договору 1957 року народження, Маастрихтського 1992 року, Амстердамського 1996 року і Договору Ніцци 2000 року, на якому в період інституційної кризи грунтувалося функціонування інститутів ЄС.
Договір покликаний замінити проект євроконституції, від якої керівники країн ЄС вирішили відмовитися після вираженої їй французами і голландцями недовіри на національних референдумах в 2005 році.
На відміну від проекту Конституції ЄС, Договір про реформи не містить згадки про конституційні символи ЄС - прапор, гімн і єдину валюту. Договір передбачає введення посади президента Європейської Ради, який обиратиметься на два з половиною роки і представлятиме організацію на міжнародному рівні.
Верховний представник із загальної зовнішньої політики і політики безпеки, згідно з угодою, володітиме фактичними повноваженнями міністра закордонних справ ЄС. Він зводиться в ранг заступника голови Єврокомісії, і йому передаються функції єврокомісара з загальної зовнішньої політики і європейської політики сусідства.
Крім цього, Лісабонський договір містить статтю про можливість виходу зі складу ЄС, рішення про яке ухвалюватиметься за підсумками загальних переговорів.