УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Перші розбрати в коаліції: не поділили київські вибори

Перші розбрати в коаліції: не поділили київські вибори

1 квітня в Верховній Раді розгорілися неабиякі пристрасті навколо законопроекту № 2664, який передбачав внесення змін до процедури і процес обрання місцевої влади в Україні.

Гострі дискусії проходили щодо розділення повноважень місцевих та центральних органів партій у висуванні кандидатів і формуванні виборчих комісій. Законопроектом пропонувалося дозволити висувати кандидатів на місцеві вибори тільки центральним органам партій, що не сподобалося багатьом нардепам, які наголошували на необхідності передачі цих повноважень місцевим партійним осередкам, адже їм видніше, хто з партійців на місцях більше підходить на ту чи іншу посаду.

Нардепи також сперечалися про способи дотримання прав людей з особливими потребами, наприклад, про введення шрифту Брайля в бюлетені, щоб сліпі люди могли дотримати норму про таємне голосування і не залучати до цього процесу зрячих помічників.

Всі питання, що виникали у зв'язку з цими нормами, поступово вдалося залагодити, але до провалу законопроекту призвела поправка члена фракції "Батьківщина" Миколи Катеринчука, якою пропонувалося ввести вибори в два тури в містах, де проживає більше 500 тисяч виборців, у тому числі і в Києві.

Нардепи не підтримали ці поправки, а потім провалили і весь законопроект. Навіть 15-хвилинну перерву для переговорів, який затягнувся на 40 хвилин, не дав бажаного результату, і проект в цілому набрав тільки 208 з 226 необхідних голосів.

У кулуарах подейкували, що голосування провалилося через позицію УДАРу, мовляв "Кличко боїться виборів мера Києва в два тури". При цьому нардеп від УДАРу Віктор Чумак заявив "Обозревателю", що ніякої особливої ??позиції у його фракції немає, а низькі результати голосування ударівці викликані тим, що багатьох з них просто не було в залі в момент прийняття рішення.

"Жорсткою позиції невдоволення проектом немає. Є певні норми, про які тут всі говорили, зокрема про те, що узурпацію керівними органами партій висування кандидатів на місцевих виборах. Ця норма викликала багато запитань, але вони були всі зняті, а зараз просто не вистачає голосів за цей проект ", - пояснив Чумак.

Якщо подивитися на результати голосування за поправки Катеринчука, а також за законопроект в цілому, то можна зробити висновок, що вони не припали до смаку багатьом членам коаліції. Поправку щодо двох турів виборів у містах, де більше 500 тисяч виборців, не підтримали 22 ударівці (14 - не голосували, 8 - були відсутні), крім того, за неї не голосували 11 членів групи "Суверенна європейська Україна" і 26 нардепів з групи " Економічний розвиток ".

Поправку № 280, що стосується двох турів виборів у Києві не підтримали 11 ударівці (8 з них значаться відсутніми, 4 - не голосували), 19 членів групи "Суверенна європейська Україна" і 30 нардепів з групи "Економічний розвиток".

Але відхилені комітетом поправки нардепи зазвичай підтримують слабо, а от законопроект в цілому, який все без винятку члени коаліції називали дуже важливим, не підтримали 20 нардепів від "Батьківщини", 8 ударівці, 9 членів "Суверенної європейської України" і 14 нардепів з "Економічного розвитку ". Частина з них у таблиці голосування числяться відсутніми, зокрема і лідер УДАРу Віталій Кличко, який, проте, був у парламенті. Такі результати голосування серед членів коаліції свідчать про чвари в коаліційній таборі.

Після голосування автор законопроекту Руслан Князевич пояснив, у чому полягає суть проблеми. За його словами, проект провалили саме через поправки Катеринчука про два тури виборів у містах, де більше 500 тисяч виборців.

"Якщо її відхилити, то не голосуватиме група" Економічний розвиток ", а якщо внести, то буде проти УДАР. Так що в будь-якій ситуації проекту не вистачає голосів", - сказав Князевич.

Таким чином, слова автора проекту свідчать про небажання УДАРу підтримувати місцеві вибори в два тури, зокрема, вибори в Києві.

Причиною неприйняття цих поправок деякі нардепи під час дискусії називали те, що 25 травня проходитимуть позачергові вибори місцевих органів влади, і не у всіх регіонах, а змінювати систему виборів потрібно для чергових виборів, коли вони проходитимуть в усі органи місцевого самоврядування.

І хоча ударівці спростовували те, що їх не влаштовує норма про два тури виборів, в кулуарах подейкували саме про цю причину.

У світлі цього не зайвим буде згадати виступ Віталія Кличка 18 березня 2013 на погоджувальній раді парламенту, тоді лідер УДАРу заявляв про необхідність об'єднання повноважень мера Києва і голови Київської міськдержадміністрації, а також про те, що вибори глави столиці повинні проходити в два тури.

Але 1 квітня 2014 ініціативу про два тури голосування в Києві підтримали кандидати на пост глави столиці Микола Катеринчук, Леся Оробець, В'ячеслав Кириленко та Андрій Іллєнко, а Кличко ця ідея вже не припала до душі.

Ініціатива двох турів виборів мера Києва не нова, її обгрунтовують тим, що набрати відносну більшість у першому турі при великій кількості кандидатів і низькій явці виборців може претендент, який не є найпопулярнішим серед киян, просто велика кількість кандидатів призводить до распорашіванію голосів. Саме для вирішення цієї проблеми пропонувалося ввести другий тур виборів, на якому кияни змогли б вибирати між двома кандидатами, що дало б можливість уникнути распорашіванія голосів і дійсно обирати самого електорально затребуваного претендента.

Наприклад, двічі обраний мером столиці Леонід Черновецький жодного разу не набирав більше 40% голосів. У 2006 році він переміг, отримавши 32% голосів виборців, а в 2008 році після відсторонення з посади і призначення в Києві позачергових виборів Черновецький знову переміг з результатом в 37,72% голосів. При цьому його найближчі суперники набирали всього на кілька відсотків менше, і в другому турі цілком могли обійти Леоніда Михайловича.

Якщо перевести результати Черновецького в абсолютні цифри, то в 2006 році за нього проголосували 457 887 киян з 1439336 чоловік, які взяли участь у голосуванні. При цьому в Києві проживає 2098829 виборців. Таким чином, Черновецький отримав право керувати столицею, спираючись на підтримку всього 21% киян, які мають право голосу.

У 2008 році його підтримали 431 561 киян, загальна кількість виборців на той момент складало 2144296 осіб, тобто підтримка Черновецького склала 20% від усіх виборців Києва. Відповідно, у другому турі він цілком міг поступитися своєму суперникові, адже за Черновецького не голосували 80% київських виборців.

Таким чином, однотуровие вибори глави столиці за низької явки виборців можуть привести до обрання кандидата, який влаштовує всього п'яту частину населення Києва.

Автор поправки про двохтурових виборах у великих містах і в Києві Микола Катеринчук вважає, що обрання у два тури підвищить легітимність міського голови столиці, що важливо в постреволюційної ситуації.

Позицію Кличко теж можна зрозуміти: офіційних даних його післяреволюційного рейтингу в Києві на даний момент немає, але в УДАРі відзначають, що рейтинг у їхнього лідера найвищий. Найпопулярнішим з кандидатів у мери його називають і експерти, відзначаючи при цьому, що рейтинг політика в столиці не перевищує 20-30%, що не гарантує йому перемогу в другому турі, при досить високих шансах на виграш у першому. А адже лідер УДАРу вже втретє буде пробувати свої сили в боротьбі за крісло мера столиці, і знову програти після подій останніх місяців йому вже точно не хочеться.

Після провалу проекту про місцеві вибори у Верховній раді Турчинов закрив засідання до 8 квітня, обіцяючи повернутися до цього законопроекту. Але, за словами Князевича, 8 квітня ухвалення запропонованих змін вже не матиме ніякого сенсу, адже 4 квітня стартує виборча кампанія, вона почнеться за діючими нормами, а їх, згідно із законодавством, не можна міняти, якщо кампанія вже стартувала.

Судячи з усього, місцеві вибори, а також і вибори голови Києва пройдуть в один тур. Але учасникам мерських перегонів варто було б задуматися не про кількість турів, а про те, що вибирати главу міста кияни будуть всього на рік, а, крім того, за діючими законами, глава КМДА призначається Президентом, а обраний мер має чисто символічні повноваження. Але ця проблема чомусь вислизнула від очей парламентаріїв, розпалених протистоянням за процедуру виборів.