Відео дня
МНС витратило бюджетні гроші на деградацію науки
У Рахунковій палаті України заявляють про неефективне використання Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи коштів, виділених на наукові дослідження. Як повідомили в прес-службі Рахункової палати, про це свідчать результати аудиту, проведеного відомством.
В цілому, згідно з результатами аудиту, МНС використало з порушеннями чинного законодавства та неефективно 38,2 мільйона гривень, або більше 45% всіх коштів, призначених на виконання наукових досліджень і впровадження їх результатів.
Оцінюючи ситуацію, голова Рахункової палати Валентин Симоненко зазначив: "Триває повна деградація наукової діяльності, спрямованої на запобігання надзвичайних ситуацій та мінімізацію їх наслідків. Коштів виділяють немало - понад 100 мільйонів гривень за чотирма програмами. Але куди вони спрямовані? Соціально-економічний ефект - нульовий ! Все йде на утримання відомчих наукових установ ".
Аудит підтвердив, що кошти, переважно, спрямовувалися на поточне утримання підвідомчих МНС установ, а в окремих випадках - на об'єкти, далекі від науково-дослідних робіт. Зокрема, на церкву Преображення Господнього в місті Овручі Житомирської області, яка була відреставрована за 420 тисяч гривень, призначених на наукове забезпечення робіт з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
У Рахунковій палаті зазначають, що через відсутність з боку Міністерства економіки внутрішнього і зовнішнього контролю над науковою діяльністю МНС методологічні та науково-технічні послуги, що не мали на меті отримання наукового результату, затверджувалися як наукові дослідження. Всього, таким чином, оформлено 60 розробок, на які витрачено 15,7 мільйона гривень, або 15% коштів на наукові дослідження.
За даними аудиту, витративши 1,5 мільйона гривень на 28 наукових досліджень з проблем цивільного захисту та пожежної безпеки, МНС припинило їх проводити. Отримані результати 18 робіт на суму 4,8 мільйона гривень не впроваджені.
Міністерство і його наукові установи не забезпечили також виконання Державної програми стандартизації на 2006-2010 роки. Замість передбачених 214 національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими, підготовлено та станом на серпень 2010 року Держстандартом затверджено лише 16.
Аудит також показав, що управлінські рішення МНС з фінансування Держгідромету на рівні близько 50% від потреби призвели до занепаду матеріальної бази цієї галузі. Отже, не забезпечені якісні і повні дані гідрометеорологічних спостережень, необхідних для проведення наукових досліджень і прогнозування природних стихійних явищ та запобігання їх негативних наслідків. У Рахунковій палаті зазначають, що збитки від гідрометеорологічних надзвичайних ситуацій в Україні за 2008 рік - перше півріччя 2010 року склали 4,9 мільйона гривень, або 94% загальних збитків від надзвичайних ситуацій.
"Через відсутність сучасної техніки понад 90% пунктів мережі гідрометеоспостережень не використовують розроблене науковцями програмне забезпечення автоматизованих метеорологічних систем", - зазначають у Рахунковій палаті.
Крім того, не доведені до промислового виробництва розроблені НДІ Держгідромету три прилади гідрометеоспостережень, які відповідають закордонним аналогам. На виконання цих розробок неефективно витрачено 1,9 мільйона гривень. Не запроваджені в агрокомплексі результати наукових досліджень із прогнозування врожаїв, на які витрачено 0,6 мільйона гривень. Реальною є загроза припинення у жовтні 2010 року шести перспективних досліджень моделей прогнозування природних явищ, на які з бюджету вже витрачено 1,3 мільйона гривень, пише УНІАН.