Стоунхендж мав стати "гігантським пенісом": дослідження виявило цікавий факт про одну з найзагадковіших пам'яток у світі

Нові дослідження показують, що один із найзагадковіших монументів світу Стоунхендж, що постав приблизно 5000 років тому в графстві Вілтшир (Англія), був, окрім ймовірного центру шанування Сонця, ще й храмом родючості. Детальне вивчення частково засипаного каменю, що впав біля пам'ятника, показало, що він, можливо, був виліплений так, щоб нагадувати гігантський пеніс.

Відео дня

Професор Теренс Міден, який викладав фізику в університетах Франції й Канади та археологію в Оксфорді, детально вивчив камінь і дійшов висновку, що його форму навмисно змінили, щоб надати йому фалічного вигляду. За його оцінками, доісторичні майстри використовували інструменти, щоб видалити до 200 000 кубічних сантиметрів каменю, щоб надати брилі таку форму, пише Independent.

Дослідження, проведене Теренсом Міденом показує, що коли б камінь стояв вертикально, він виглядав би як 2,6-метровий ерегований чоловічий член з 80-сантиметровою головкою або цибулинним наконечником у верхньому кінці.

Хоча жодних інших фалічних стоячих каменів у Стоунхенджі чи навколо нього ніколи не було виявлено, кілька невеликих різьблених кам’яних фалосів, що датуються цією ж епохою, були знайдені недалеко від британського пам’ятника.

За словами науковців, стоячі камені та різьблення у формі пеніса були важливими елементами багатьох доісторичних систем вірувань у більшій частині світу, особливо в Європі та Азії. Тож дослідження професора Мідена показують, що ритуали в самому Стоунхенджі могли мати фалічний вимір.

Нещодавно ідентифікований фалосоподібний камінь пам’ятника (дотепер відомий археологам просто як "камінь 67", який зараз лежить горизонтально й частково закопаний, колись стояв вертикально. Цікаво, що він розташований у найважливішому місці Стоунхенджа, адже був вирівняний прямо зі сходом Сонця в середині літа та заходом в середині зими.

Єдиним іншим каменем у колі на цій лінії є ще шеститонна скеля, відома як вівтарний камінь. Оскільки, з погляду сонячного вирівнювання, вівтарний і фалічний камені були, здається, навмисно поєднані, Теренс Міден підозрює, що вони символізували жіночу та чоловічу плідність.

Якщо професор має рацію, тоді можна припустити, що два камені представляли сонячне та місячне божества. Адже у Європі та Азії багато стародавніх сонячних божеств були чоловічими, тоді як божества Землі та Місяця часто були жіночими, кажуть дослідники.

За історичними даними, поєднання сонячних і місячних божеств було поширеним у стародавньому світі, причому Сонце часто представляло мужність, а місячне божество іноді було дружиною Сонця.

Камінь фалічної форми стояв би як головний елемент монумента протягом сотень років, але його перекинула якась природна чи спричинена людиною катастрофа. Бо два величезні камені (один вагою понад 20 тонн), розташовані за каменем фалічної форми, впали – і, здається, перекинули Камінь 67, припускають науковці.