Сорок святих 2021: традиції, молитва і заборони великого православного свята
У понеділок, 22 березня, православна церква в Україні та інших країнах світу вшановує пам'ять Сорока севастійских мучеників – римських воїнів, які загинули 320 року поблизу міста Севастії за відмову зректися Ісуса Христа.
Цей день – одне з найбільш шанованих християнських свят. Суворість Великого посту полегшується, а в храмах служать Літургію Передосвячених дарів. Про головні традиції, прикмети і заборони Сорока святих розповідає OBOZREVATEL.
Історія Сорока севастийских мучеників
Як сказано в житії святих, Сорок севастійских мучеників були родом з Каппадокії (сучасна територія Туреччини) і служили в римському XII легіоні, який базувався в місті Севастії.
313 року римський імператор святий Костянтин Великий своїм указом надав християнам свободу віросповідання нарівні з язичниками. Однак його співправитель, язичник Лікіній, у своїй частині держави вирішив знищити християнство, в тому числі у війську, оскільки планував піти війною на Костянтина.
Воєначальник Агріколай, під керівництвом якого служили сорок хоробрих воїнів-християн, зажадав від них принести жертву язичницьким богам. Після відмови зробити це воїнів кинули до в'язниці. Там вони стали старанно молитися і одного разу вночі почули голос: "Хто витерпить до кінця, той спасеться".
Наступного ранку воїнів привели до воєначальника, який став лестити їм та вмовляти зректися християнської віри. І цього разу Агріколай отримав відмову. Через тиждень в Севастії влаштували суд над воїнами, під час якого вони знову твердо відмовилися прийняти язичництво. Тоді їх звеліли побити камінням, але ті летіли повз ціль, а один з них потрапив в обличчя Агріколаєві.
Під час молитви в темниці воїни знову почули Божий голос: "Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. Дерзайте і не бійтеся, бо приймете вінці нетлінні".
Увечері наступного дня, після чергового допиту і суду воїнів роздягли і залишили стояти в озері, покритому льодом. А для тих, хто бажав відступитися, на березі постійно розігрівали баню. На ранок один з воїнів не витримав, але щойно забіг у баню, одразу ж помер.
Однак мучеників було все ж сорок. Один з тюремних стражів, Аглая, побачив видіння, в якому ангели несли 39 прекрасних вінків. Тоді він звернувся до Спасителя і, знявши одяг, також пішов на лід.
Гонителі, прийшовши, виявили, що святі не тільки не замерзли, але навіть відігрілися. Тоді вони молотами перебили їм ноги і спалили, а останки мучеників кинули в річку. Через три дні святі з'явилися уві сні святителю Петру, єпископу Севастійському, і веліли йому поховати їх останки. З кількома кліриками Петро вночі зібрав частину мощей і з честю поховав.
Як звали севастійських мучеників
Імена Сорока севастійських мучеників: Кіріон, Кандид, Домн, Ісихія, Іраклій, Смарагд, Евноїк, Валент, Вівіан, Клавдій, Пріск, Феодул, Євтихій, Іоанн, Ксанф, Іліан, Сисіній, Ангій, Аетій, Флавій, Акакій, Екдікій, Лисимах , Олександр, Ілія, Горгоній, Феофіл, Дометіан, Гайя, Леонтій, Афанасій, Кирило, Сакердон, Миколай, Валерій, Філоктімон, Северіян, Худіон, Мелітон і Аглая.
Традиції в день пам'яті Сорока севастійских мучеників
Пам'ять Сорока Севастійських мучеників – одне з найбільш шанованих православних свят. Суворість Великого посту цього дня пом'якшується, а в храмах здійснюють Літургію Передосвячених дарів.
Віряни обов'язково відвідують церкву і ставлять сорок свічок, читають молитву, дякують Господу за все і з сорока поклонами просять про захист від негараздів.
У народі свято називалося Сорок святих, або Сороки. Так, люди вірили, що цього дня "сорока – іменинниця" (завдяки співзвучності слів "сорока" і числа "сорок"). Також вважалося, що з півдня прилітають сорок жайворонків.
У книзі Олекси Воропая описано звичай пекти сорок кренделів у формі пташок і роздавати їх дітям. Також у деяких українських регіонах дівчата варили сорок вареників і пригощали ними хлопців.
Прикмети на Сорок святих
На Сорок святих немає морозу – буде пізня зима.
Мороз – до доброго врожаю, особливо проса.
Теплий вітер – до дощового літа.
Молитва до Сорока святих
Що не можна робити на Сорок святих
Лаятися, злитися, лихословити.
Виконувати роботу по дому і важку фізичну працю: прибирати, прати, шити, вишивати.
Брати гроші в борг.
Їсти м'ясо, молоко, яйця, рибу, оскільки свято випадає на Великий піст. Дозволяється додавання до їжі рослинного масла, також можна випити трохи червоного вина.
Раніше OBOZREVATEL розповідав, що можна і що не можна робити у Великий пост, а також публікував календар харчування за днями. Так, перший і останній тижні посту – найсуворіші, іноді в ці дні не їдять нічого, крім хліба й води.