Антипасха присвячена спогаду про явлення Ісуса Христа апостолу Фомі
У першу неділю після Великодня, яка 2021 року випадає на 9 травня, православні християни та греко-католики України святкують Червону гірку, або Хомину неділю.
Цей день у церковній традиції відомий як Антипасха. Його присвячено спогаду про явлення Ісуса Христа апостолу Фомі на восьмий день після воскресіння і так званому "повторенню" Великодня. У храмах на Антипасху служать останню літургію за великоднім чином. Про те, що можна і що не можна робити цього дня, розповідає OBOZREVATEL.
Згідно з Євангелієм від Іоанна, коли Ісус Христос явився апостолам, Фоми серед них не було. Почувши новину про воскресіння Спасителя, Фома сказав, що не повірить у це, поки не побачить на власні очі ран на тілі Христа.
Незабаром він зустрівся з Ісусом, але все ще сумнівався. І лише коли Господь показав йому свої рани і дозволив доторкнутися до них, Фома увірував. Ісус же сказав: "Ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, які, не бачивши, увірували!".
Назва "Антипасха" означає неділю, подібну до свята Великодня ("анти" – давньогрецький префікс зі значенням подібності).
Лише коли Ісус показав Фомі свої рани і дозволив доторкнутися до них, той увірував. Джерело: Wikimedia Commons
Червона гірка (Красна гірка) – народна назва Хоминої неділі. Вона пов'язана з гористими місцями – "червоними гірками", де сніг навесні відтавав раніше і де традиційно проводились святкові обряди. З приходом християнства на таких височинах стали будувати церкви. Також Червона гірка символізує зустріч весни, "червоного сонця".
Крім того, залежно від регіону так могли називати будь-яке гуляння Великоднього тижня, у Юріїв день, будь-який день від Хоминого понеділка до Юрія або навіть увесь Хомин (Радоницький) тиждень, або ж тільки його вівторок.
– На Антипасху в храмах служать останню літургію за великоднім чином. Під час богослужіння читають уривок з Євангелія про апостола Фому, що увірував. При цьому присвяченим Фомі вважається весь другий тиждень після Великодня.
– У народі Червона гірка вважалася святом весіль, оскільки саме в першу неділю після Великодня церква починала здійснювати обряди вінчання. Згідно з прикметою, весілля на Червону гірку обіцяє довге й щасливе сімейне життя.
На Антипасху в храмах служать останню літургію за великоднім чином. Джерело: Pixabay
– У деяких регіонах склалася поминальна традиція відвідувати кладовища, щоб "похристосуватися" з покійними родичами.
– У селах влаштовували святкові гуляння з іграми, багаттями та хороводами, де молоді хлопці й дівчата могли зустріти свою "половину".
– Жінки до світанку збиралися на околиці, впрягались у плуг і робили борозну навколо села – такий обряд проводився на отримання багатого врожаю і захист рідного селища.
Червона гірка символізує зустріч весни, "червоного сонця". Джерело: Pixabay
– Також проводився обряд на щастя: з гірки скочували яйця. Яйце скотилося рівно й не розбилося – за прикметою, того, хто його скотив, чекає щастя та успіх.
– Незаміжні дівчата на Червону гірку ворожили на судженого. А для краси з ранку вмивалися холодною водою зі струмка або колодязя.
У народі Червона гірка вважалася святом весіль. Джерело: Pixabay
– Хто на Червону гірку одружується, той повік не роздружиться.
– Кинути монетку в озеро, річку або будь-яку іншу водойму – здійсниться загадане бажання.
– Ясна погода – до щедрого врожаю й щасливого року.
– Сваритися й лаятися – наші пращури вірили, що інакше учасники конфлікту не помиряться до Трійці.
– Сидіти вдома молоді та ігнорувати гуляння – прикмета до невдалого року.
– Викидати їжу – поганий знак, який загрожує бідами й хворобами.
– Працювати на землі.
Раніше OBOZREVATEL розповідав, які свята відзначаються в травні у православних в Україні, а також коли 2021 року святкують Трійцю.