Академік Легасов: що згубило вченого, який вразив СРСР правдою про Чорнобиль

Валерій Легасов був єдиним вченим, що працював на місці катастрофи в Чорнобилі

Валерій Легасов, академік, доктор хімічних наук, член урядової комісії з розслідування причин та ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, народився 85 років тому – 1 вересня 1936 року.

Після вибуху в Чорнобилі ім'я академіка Легасова не сходило зі сторінок газет як в СРСР, так і за кордоном. Він був єдиним вченим, що працював на місці катастрофи, а 1986 року виступив із резонансною доповіддю в МАГАТЕ. Однак у Радянському Союзі Легасова звинуватили в розголошенні секретних даних і влаштували цькування проти нього. 26 квітня 1988 року академік наклав на себе руки. OBOZREVATEL пропонує дізнатися про його роль у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та про те, що стало причиною його загибелі.

В СРСР Легасова звинуватили в розголошенні секретних даних і влаштували цькування проти нього

Валерій Легасов екстрено вилетів до Чорнобиля 26 квітня 1986 року. Замість запланованих трьох тижнів він провів поблизу від місця катастрофи чотири місяці, отримавши дозу радіації в 100 берів; по кілька разів на день піднімався вертольотом над палаючим реактором. Саме він запропонував засипати в нього суміш бору, свинцю й доломітової глини.

Крім того, саме Легасов переконав голову урядової комісії Бориса Щербину в найближчі 24 години евакуювати людей із Прип'яті, що в підсумку було зроблено в терміновому порядку.

Саме Валерій Легасов запропонував засипати реактор і терміново евакуювати людей із Прип'яті

Також Легасов одним із перших відкрито заговорив про Чорнобильську катастрофу. Після аварії СРСР загрожували багатомільйонні позови (радіоактивна хмара потяглася зокрема й у бік Європи), але після чесної та відвертої 5-годинної доповіді Легасова у Відні на конференції експертів МАГАТЕ ставлення до Радянського Союзу пом'якшилося.

Так, ця доповідь отримала великий резонанс. Легасова назвали людиною року в Європі, він увійшов до десятки найкращих учених світу. Але на батьківщині його звинуватили в розголошенні секретних даних. Академіка, зокрема, двічі викреслювали зі списків на звання Героя Соціалістичної Праці, "провалили" на перевиборах до наукової ради інституту.

Незважаючи на це, Легасов продовжив боротися – 1987 року він надіслав до газети "Правда" статтю "Мій обов'язок розповісти вам про це", однак вийшла вона лише через два тижні після смерті вченого 1988 року.

Лікарі діагностували в Легасова реактивну депресію. Восени 1987 року він ледь не помер, але тоді його вдалося врятувати.

"Батько поступово перестав їсти, перестав спати. Сильно схуд. Променева хвороба – страшна річ. І батько прекрасно розумів, як він буде йти, як це буде болісно. Напевно, він не хотів бути тягарем для мами. Він її кохав. До останнього дня писав їй вірші, освідчувався в коханні", – згадувала донька академіка Інга Легасова.

У другу річницю аварії на ЧАЕС, 25 квітня 1988 року, Легасов подав на засіданні Академії наук план створення ради з боротьби із застоєм у радянській науці та власного інституту ядерної безпеки. Його пропозицію було відхилено. 26 квітня 1988 року о 01:25 Легасов повісився у своїй квартирі.

18 вересня 1996 року президент Росії Борис Єльцин підписав указ про посмертне нагородження Валерія Легасова званням Героя Росії за "відвагу і героїзм, проявлені під час ліквідації Чорнобильської аварії".

Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше блогер опублікував фоторепортаж із секретної лабораторії в Чорнобилі. Вона працювала на ЧАЕС після аварії й займалася дослідженням зони відчуження.