У Києві з'явиться інсталяція до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту: який вигляд матиме

У Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, 27 січня, Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" відкриє інсталяцію "Погляд у минуле".

Як розповіли у пресслужбі установи, вона буде розташована на проспекті Перемоги, 10, біля Міністерства освіти і науки України.

Інсталяція складається з двох кам'яних валунів природної обробки, між каменями лежить дерево. В кам'яні стели вмонтовано монокуляри з фотографіями. Вони належать німецькому військовому фотографу-пропагандисту Йоганнесу Геле, який восени 1941 року в окупованому Києві зробив серію кольорових знімків. Серед них найвідоміші фото Бабиного Яру, зроблені одразу після масового розстрілу майже 33 771 єврея 29-30 вересня. Ці кадри є важливими документами і свідченнями жахливого злочину, які нацисти вчинили у Бабиному Яру.

Фотографії, презентовані в інсталяції на проспекті Перемоги, були зроблені Йоганнесом Геле під час прогулянки окупованим Києвом саме на цьому місці. Тут він зробив дві фотографії – одна навпроти одної. Заглянувши у вмуровані у валуни об'єктиви, можна побачити те, що побачив та зафіксував тут фотограф майже 80 років тому: тіла двох невідомих людей, убитих у трагічні дні після розстрілів у Бабиному Яру, на початку нацистської окупації міста.

Образ дерева із заломленими гілками, використаний в інсталяції, – це метафора перерваного життя.

"Часто на єврейських цвинтарях ставлять мацеви у вигляді зрубаних дерев. Ми ніколи не дізнаємося, як звали загиблих на цій фотокартці, цей зв'язок із минулим назавжди перервано, тому дерево-монумент позбавлено коренів. Ми використали для інсталяції саме сухостійний дуб, який уособлює життя, обрубане смертю, – розповідає авторка інсталяції, художниця і архітекторка Анна Камишан.

За її словами, мета цієї інсталяції – посеред жвавої вулиці хоча б на мить зупинити людину, яка постійно поспішає у своїх справах, дати їй можливість зазирнути у минуле і відчути цінність і крихкість сьогодення.

Дерево, яке входить до інсталяції, також пройшло термічну обробку, що робить деревину стійкою до впливу довкілля та вогнестійкою. До цього в Україні не використовували технологію термообробки в печах для дерев такого великого розміру. Валуни доставили з Лезниківського кар'єру. Після видобутку їх ніяк додатково не обробляли. Це символізує намір не трактувати події минулого, а дати можливість глядачеві побачити їх такими, якими вони були.

За словами Анни, цей проєкт багато в чому для неї – особиста історія.

"Всю родину по лінії мого діда було вбито нацистами в Харкові під час окупації. Їх розстріляли в Дробицькому яру. Мій дід – єдиний, кому вдалося врятуватися тоді. Я дізналася цю історію вже в дорослому віці. Тому для мене це дерево без коріння – символ того, що ми не знаємо нашої власної історії".

Інсталяція на проспекті Перемоги у Києві є частиною серії "Погляд у минуле".

Чотири подібні об'єкти восени 2020 року вже були встановлені у Бабиному Яру. Вони відтворюють вигляд цієї території на початок жовтня 1941 року, відразу після масових розстрілів 29-30 вересня, і розташовані на точно визначених за допомогою 3D-моделювання місцях, саме там, де німецький фотограф їх зняв.

Лише протягом двох днів – 29-30 вересня 1941 року – у Бабиному Яру нацисти розстріляли майже 34 тисячі євреїв. Загалом під час окупації загинуло від 70 до 100 тисяч осіб, зокрема, ці двоє чоловіків, яких тепер можна побачити через монокуляри на проспекті Перемоги. Ці та інші знімки, зроблені Геле, є єдиними фотосвідченнями трагедії Бабиного Яру. Геле також зробив серію фотографій у Києві, Лубнах і Харкові. Гамбурзький інститут соціальних досліджень вперше показав кадри його плівки на виставці в 1990-х.

Анна Камишан – директорка департаменту концептуальних розробок і дослідницьких проєктів Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", авторка інсталяції "Погляд у минуле" на проспекті Перемоги в Києві. Працювала в центрі сучасного мистецтва Ротор в Граці (Австрія), була кураторкою низки художніх і архітектурних проєктів, зокрема, виставкового проєкту Міланського Трієнале. Закінчила художній коледж ім. Івана Труша у Львові, архітектурний університет у Харкові, вивчала філософію і соціальну теорію в Манчестерському університеті. Випускниця міждисциплінарного Інституту медіа, архітектури і дизайну "Стрілка". У Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" разом із командою займається глибинним дослідженням території Бабиного Яру і проєктами з її розвитку.