У Києві влаштували "Фестиваль рибалки" на Дніпрі для ветеранів ТРО

"Фестиваль рибалки" на Дніпрі провели в неділю 4 травня ветерани одного з підрозділів Київської ТРО, і є сподівання, що ці заходи стануть регулярними найближчим часом.
Про це розповів журналіст Дмитро Мосієнко.
Цей захід, що зібрав біля сотні осіб, ветеранів і членів їх сімей, став результатом зусиль групи активістів-ветеранів, які бачили, як тяжко їхнім товаришам-побратимам, яким і після повернення додому важко було фізично і психологічно стабілізуватись.
Як зазначив з власного досвіду заступник капелана підрозділу Віктор, – декілька ротацій, втрати и стрес минулих місяців і років війни не тільки навчили його боротись із стресом і депресією, – зокрема, сідаючи за кермо і подорожуючи вулицями улюбленого міста, а й не залишати без уваги подібні проблеми в його "пастви" – багатьом хлопцям вже так була потрібна подібна зустріч, можливість поспілкуватись з однодумцями, з тими, хто їх зрозуміє.
Психологічного комфорту і, – що природньо, – ефекту зцілення, зустрічі на березі спокійного і тихого Дніпра додав то факт, що багато ветеранів приїхали на цю зустріч з дружинами й дітьми, і серед діточок ветерани провели конкурс з нагородженням найбільш успішних рибалок.
Тихий сонячний ранок змінився дощем, але організатори були вже готові до такого сценарію, столи і лавки буди зібрані під прозорими наметами, і краплі дощу зовсім не заважали ані спілкуванню, а ні смачному обіду.
Декілька днів перед цим тихим ранком тут кипіла неабияка робота! Цей "Фестиваль рибалки", гуманітарну акцію для ветеранів однієї з частин Київської ТРО (яку потім направляли і на схід і на північ) придумали та ініціювали, як зазначено раніше, активісти з лав цього ж батальйону.
Підстрибуючи на одній нозі з протезом, чіпляючи столи та лавки травмованими руками, хлопці (декому під 60) з травмами кінцівок і хребта, розчистили площадки, підготували місце, пічки й дрова для кухарів (з лав своїх же бійців), які в неділю наварили борщу, юшки, плову, кави, насмажили шашликів на сотню дорослих і діточок, і зробили ще купу іншої необхідної роботи.
Сказати, що це було дуже вчасно зібратись тихим ранком в неділю 4го травня – це нічого не сказати!
Тож повертаючись до того, що легло в основу цього "Фестивалю", Віктор зазначає:
– Ісус, він як збирав апостолів? Вони були рибалки! І раніше теж рибалили. І сьогодні ми робимо теж саме: зараз хлопці там (показує в бік берега) ловлять рибу на вудочки! Що це таке? Люди так можуть відпочити!
Оскільки, як вже сказано раніше, багато хто з ветеранів приїхали на цей "Фестиваль рибалки" з сім’ями, тож ми знайомимось з привітною жіночкою Оксаною, дружиною ветерана Володимира "Іспанця", і попросили сказати, чому на її думку так потрібен цей захід?
Оксана зазначила, що з перших днів війни допомагала воїнам, і має твердий намір продовжувати це робити, і "ці заходи нам дуже потрібні, щоб ми об’єднувалися, спілкувалися, жили добрими думками і було більше позитиву, обов’язково ми тут пам’ятаємо тих, хто у нас вже "на небі в строю", але треба і відволікатися, тим більше (бути) на свіжому повітрі – адже рух – це життя! Треба об’єднуватись, і зустрічатись нам частіше, щоб ніхто з хлопців не замикався, Слава Україні, миру всім нам, разом до перемоги!"
До розмови також долучилась Юлія, представник законодавців Дніпровського району. Вона зазначила:
– Вважаю, що на сьогодення це дійсно обов’язкові заходи: Ми можемо висловити свою подяку таким чином військовим, які захищали нашу державу, які захищали наш спокій. Нажаль, вони повертаються і залишаються забутими, люди зневажають їх у повсякденному житті, і в маршрутках, і в громадських місцях, а хочеться щоб такі люди, навпаки, відчували жагу до життя, відчували, що вони дійсно зробили правильний вибір, що пішли захищати нашу державу, тому такі заходи потрібно робити більше й більше!Це чудовий, прекрасний недільний ранок, природа, уха, шашлики, дуже багато локацій для діточок, стрільба із лука і катання на катамаранах, рибалка, – тут дійсно природа надихає до життя!! Тут хочеться спілкуватися, хочеться обмінюватись добрими емоціями, природа – це завжди енергетика і позитив. Долучаємося, давайте робити це разом, щоб хлопці відчували себе дійсно потрібними.
До розмови долучився Артем. Попри отриману на війні травму, Артем залишається дуже спортивним, тримає форму, його статура показує, що він був і є досконалим бійцем. "Фестиваль Рибалки" – це його ініціатива. Підготовка майданчиків для відпочинку, обідів, роботи кухароварів, або таких фітнес-розваг, як стрільба з луків чи лицарські двобої – теж все контролює Артем. Більше того, виявилось, що він запросив і на його заклик охоче відгукнулись командири та бійці з інших частин, чимало людей, чиї серця сумують за тихою мирною рибалкою і за людьми, які тебе тільки й зможуть зрозуміти. Тож про весь цей проєкт Артем пояснює:
– По-перше, це відпочинок! Чому рибалка? Дивіться, я, наприклад, все життя займався спортом, але знаю і чимало людей, яким після поранення треба відновлюватись, реабілітація, робота з психологом, – все це потрібно, але активно займатися спортом – не всі зможуть! А дехто – може і не хоче! І людина закривається, сидить вдома. Він не може з сусідами навіть побалакати, тому що вони його не розуміють! Для цього ми й робимо такі фестивалі! Фестивалі рибалки!! Що може бути і легше, і простіше, і природніше!? Людина прийшла – зловила-не зловила, посиділа у колі однодумців, поспілкувалася, – і це вже дуже великий плюс! І справа в тому, що такі заходи потрібно проводити на постійній основі! Навіть кожні вихідні!Артем дуже серйозно налаштований зробити цей проєкт регулярним, тим більше, підчас теплого сезону! Артем продовжує:
– Гарна погода, навколо – природа! Ну це вже само по собі зцілює! І нехай ветерани живуть довго, нехай про них пам’ятає наша держава, нехай про них пам’ятають наші чиновники, тому що завдяки ветеранам наша країна й устояла! І в цьому весь Артем, він і його команда, вони праві, і хіба можна з ними не погодитись?