Що було на місці Київського моря: історичні фото

Київське водосховище – одне з найбільших на Дніпровому каскаді. Штучний басейн почали створювати у 1959 році, а греблю розмістили вище Києва в районі міста Вишгорода. Довжина водосховища становить близько 110 км, а найбільша його ширина – 12 км, тож не дивно, що його часто називають морем.

Відео дня

Будували греблю, у "кращих" радянських традиціях, ударними темпами. Але мало хто знає, що задля створення Київського моря було затоплено 92 тисячі га землі – 52 населених пункти, в яких проживало 33 тисячі людей. У мережі показали, як будували греблю та що колись було на місці Київського моря.

Київську ГЕС урочисто відкрили у вересні 1964 року, а вже через три місяці вона дала першу електроенергію.

Однак про те, що людям довелося буквально розбирати свої будинки, радянська історія замовчувала. Тим, хто погоджувався на примусове переселення офіційно обіцяли мізерну компенсацію. Будинки тих, хто від переїзду відмовлявся, просто зносили бульдозером.

Наприклад, у Нових Петрівцях виросло ціле селище переселенців із затоплених сіл. Люди згадують, що на місці водосховища були дуже родючі землі, луги, поля, мальовнича природа, а також велика кількість озер і ставків.

Віддавши наказ про будівництво ГЕС, влада наказала вирубати дерева, знести всі будинки та господарські споруди. Але ж ця територія була заселена з давніх давен. Тож виникає питання – а як з похованнями і кладовщами? Ті, хто встиг, перепоховали своїх родичів в інших місцях. Та, за словами очевидців, у перший час після будівництва ГЕС по Київському морю часто спливали труни.

Затоплені села знаходилися переважно на лівому березі. Старосілля, Сваром'я, Ошитки, Тарасовичі, Чернин, Новосілки-на-Дніпрі, Окунінове, Новий Глибів, Старий Глибів, Бірки та декілька сіл на правому березі –Толокунська Рудня, Ротичі, Домантове назавжди зникли під водами Київського моря.

Раніше OBOZ.UA розповідав, яким був Хрещатик до того, як "совєти" підірвали його під час Другої світової.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.