Блог | Прокиньтеся, Київ доять і ріжуть на шматки!
Черепанова гора – унікальний зелений осередок центру нашого міста. Він був таким до того дня, коли дізнався, що більше там нічого немає. Ця гора мала не тільки потужний зелений бар'єр, а й єдину в своєму роді споруду – ліфтовий підйомник на самонесучій сталевій рамі. Її дуже швидко порізали під час реконструкції Республіканського стадіону.
Цей зелений клапоть був останньою стратегічною точкою по сбору дощової води в цьому нестабільному міському вузлі. Не дуже багато людей знає, що тут під землею протікає ріка Клов, яка не справляється з критичними потоками дощової води. І тому провали дорожнього полотна в цьому районі – не поодинокий випадок.
Волосся дибки береться від того, що навколо купа житлових і адміністративних будівель з яких видно цю гору. Цілодобово. Це не окраїна міста. І по факту ніхто не вийшов на його захист. Всім, хто спостерігав цю зрізку і нічого не зробив, має бути соромно. Невже вам геть мізки затьмарила погоня за грошима та видовищами? На фоні реального комфорту.
Прокиньтеся вже. Ваш міський простір орки без роду і племені доять і ріжуть на шматки, обіцяючи хибну заміну справжнього комфорту.
Не мені розказувати вам, на що продовжує перетворюватись місто.
Найкращий флешмоб, який ви можете зробити для міста і України – це при вигляді різки дерев, руйнуванні архітектурної спадщини підняти свої п'яті точки з робочих місць та всі разом вийти на захист частини свого міста. Навіть якщо ви в ньому не живете, а просто працюєте. Всі. В момент вчинення злочину. Миттєво та злагоджено. Без зайвих слів та балачок. І це буде набагато патріотичніше, ніж вдягнути вишиванку на День незалежності.
Згадайте Революцію гідності і ту справжню єдність заради майбутнього країни. Для чого люди жертвували власними життями. Для чого ми були там.
Не прогавте в слідуючий раз. Зрізане не приклеїти. Автентичне не відбудувати. А відновити дуже важко.
Міський простір – це продовження вашої особистої домівки. І від вашої єдності залежить буде він пишним садом чи сумним проваллям.
