Усе, що під землею, – укриття. Що треба знати у разі бомбардування Києва. Репортаж

У разі вторгнення Росії на територію України та початку обстрілу в мешканців міста буде 20 хвилин на пошук укриття. Саме стільки часу за нормативом дається на пошук сховища.

Відео дня

У містах України створено фонд захисних споруд цивільної оборони і їх регулярно перевіряють. 8 грудня Департамент муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації влаштував показову інспекцію по об'єктах укриття у столиці.

Метрополітен, підвали у багатоповерхівках, підземні переходи з повсякденних місць відвідування можуть легко стати місцем прихистку.

Список укриттів містить:

• об'єкти укриття подвійного типу (найпростіші схованки під землею – переходи, підвали);

• метрополітен;

• підвальні приміщення житлових будинків;

• підземні паркінги;

• спеціалізовані бомбосховища.

Як виглядає типове укриття

Наприклад, підземний паркінг Солом'янської райдержадміністрації може бути об'єктом тимчасового укриття.

"Це звичайний паркінг, який у разі небезпеки може прийняти до 600 людей. Тут можна пересидіти напад. Він розрахований на перебування людей протягом 30 хв – 1,5 години. Тут є вода та туалети. Далі повинна бути евакуація", – розповів Анатолій Ткач, відповідальний за цивільну безпеку у Солом'янській РДА.

Автомобілі мають покинути паркінг за 7 хвилин з моменту оголошення евакуації. Анатолій Ткач розповідає, що вони проводили навчання та автомобілі встигали виїхати за цей час.

''Наприклад, якщо їде тролейбус і водночас оголошено повітряну тривогу, відповідальні мають відкрити вхід на паркінг та евакуювати сюди людей'', – розповів чиновник.

Більш звичними сховищами для всіх можуть стати підвали житлових будинків. Вони можуть прийняти мешканців у разі небезпеки.

Як правило, ключі від дверей до підвалу є у двірника чи представників обслуговувальної компанії.

Спеціалізовані бомбосховища

Бомбосховища на об'єктах критичної інфраструктури призначені виключно для працівників, які забезпечують життєдіяльність міста. Категоризовані сховища розташовані лише на таких об'єктах.

Також у Києві є великі бомбосховища на підприємствах – ТЕЦ, заводах. Розташування військових укриттів є засекреченими.

Наприклад, для відповідальних за евакуацію населення та життєдіяльність міста у Шевченківському районі є окреме укриття під їх адміністрацією.

Непримітні двері у дворі – це вхід до бомбосховища. Тут є кілька поворотів – усе, щоб зменшити силу вибухової хвилі. Вхід усередину – через броньовані двері завтовшки у 30 см.

У середині є фільтраційна установка для води та повітря, два генератори та склад продуктів та ліків.

Останнє бомбосховище, яке може витримати ядерний удар, було збудоване у Києві у 1985 році.

"Такі сховища були актуальними, коли велася ''холодна війна'', коли була у нас ядерна загроза і було протистояння Радянського Союзу та США", – розповів голова департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук.

Ситуація з бомбосховищами

За даними Романа Ткачука, у Києві є понад 5 тис. місць укриття.

Серед них:

• 3687 цокольних та підвальних приміщень;

• 409 підземних паркінгів;

• 272 підземні переходи;

• 514 спеціалізованих сховищ.

Не готові приймати людей 19% з них. Вони або затоплені, або знищені часом.

''Нині об'єкти подвійного використання застосовують залежно від засобів ураження. Це можуть бути прямі бойові дії, чи бомбардування, чи артилерійські обстріли'', – розповів Роман Ткачук.

За законодавством, за сховищами мають наглядати балансоутримувачі будівель.

''У разі небезпеки балансоутримувачі повинні відкрити доступ для всіх. Одночасно ми можемо захистити 2,8 млн людей", – додав Ткачук.

Водночас у Києві щодня перебуває понад 5 млн людей. Тобто, якщо порахувати, не для всіх мешканців є місце в укриттях.

Система оповіщення

Сирени і переривисті гудки інших сигнальних засобів означають сигнал цивільної оборони ‘’УВАГА ВСІМ!''.

Почувши такий сигнал, потрібно негайно увімкнути гучномовець, радіоприймач або телевізор і слухати повідомлення управління з питань надзвичайних ситуацій.

Потрібно діяти без паніки і метушні відповідно до отриманих вказівок. Після цього залишається 20 хвилин на пошук найближчого укриття.

Що потрібно брати у сховище:

• документи та їхні копії;

• запас їжі та воду;

• засоби особистої гігієни;

• доступні ліки;

• засоби індивідуального захисту;

• теплі речі.

Неофіційно відповідальні за цивільну безпеку у столиці радять у разі бойових дій виїжджати якнайшвидше з міста.

Однак не робити це у паніці, а заздалегідь вибрати місце призначення у сільській місцевості. Там можна відносно безпечніше пережити бомбардування чи обстріли.

''Все, що під землею, – це тимчасове укриття, і дає можливість відносно безпечно перечекати атаку на місто'', – пояснили чиновники.