Усе, що під землею, – укриття. Що треба знати у разі бомбардування Києва. Репортаж

6 хвилин
19,8 т.
Усе, що під землею, – укриття. Що треба знати у разі бомбардування Києва. Репортаж

У разі вторгнення Росії на територію України та початку обстрілу в мешканців міста буде 20 хвилин на пошук укриття. Саме стільки часу за нормативом дається на пошук сховища.

У містах України створено фонд захисних споруд цивільної оборони і їх регулярно перевіряють. 8 грудня Департамент муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації влаштував показову інспекцію по об'єктах укриття у столиці.

Метрополітен, підвали у багатоповерхівках, підземні переходи з повсякденних місць відвідування можуть легко стати місцем прихистку.

Список укриттів містить:

  • об'єкти укриття подвійного типу (найпростіші схованки під землею – переходи, підвали);

Відео дня
  • метрополітен;

  • підвальні приміщення житлових будинків;

  • підземні паркінги;

  • спеціалізовані бомбосховища.

Як виглядає типове укриття

Наприклад, підземний паркінг Солом'янської райдержадміністрації може бути об'єктом тимчасового укриття.

"Це звичайний паркінг, який у разі небезпеки може прийняти до 600 людей. Тут можна пересидіти напад. Він розрахований на перебування людей протягом 30 хв – 1,5 години. Тут є вода та туалети. Далі повинна бути евакуація", – розповів Анатолій Ткач, відповідальний за цивільну безпеку у Солом'янській РДА.

Підземний паркінг може врятувати життя у разі обстрілу міста

Автомобілі мають покинути паркінг за 7 хвилин з моменту оголошення евакуації. Анатолій Ткач розповідає, що вони проводили навчання та автомобілі встигали виїхати за цей час.

Паркінг призначений для короткотермінового захисту населення

''Наприклад, якщо їде тролейбус і водночас оголошено повітряну тривогу, відповідальні мають відкрити вхід на паркінг та евакуювати сюди людей'', – розповів чиновник.

Автомобілі повинні покинути паркінг протягом 7 хвилин

Більш звичними сховищами для всіх можуть стати підвали житлових будинків. Вони можуть прийняти мешканців у разі небезпеки.

Бочки з водою в укритті на вул. Донецькій у Києві

Як правило, ключі від дверей до підвалу є у двірника чи представників обслуговувальної компанії.

Ключі від дверей сховища є у двірника
Підвальні приміщення повинні бути звільнені від сміття та речей жителів будинку
Спеціалізовані бомбосховища

Бомбосховища на об'єктах критичної інфраструктури призначені виключно для працівників, які забезпечують життєдіяльність міста. Категоризовані сховища розташовані лише на таких об'єктах.

Категоризовані сховища розташовані лише на об'єктах критичної інфраструктури

Також у Києві є великі бомбосховища на підприємствах – ТЕЦ, заводах. Розташування військових укриттів є засекреченими.

Наприклад, для відповідальних за евакуацію населення та життєдіяльність міста у Шевченківському районі є окреме укриття під їх адміністрацією.

Вхід у сховище у Шевченківській райдержадміністрації

Непримітні двері у дворі – це вхід до бомбосховища. Тут є кілька поворотів – усе, щоб зменшити силу вибухової хвилі. Вхід усередину – через броньовані двері завтовшки у 30 см.

Вхід у середину – через броньовані двері завтовшки у 30 см

У середині є фільтраційна установка для води та повітря, два генератори та склад продуктів та ліків.

Останнє бомбосховище, яке може витримати ядерний удар, було збудоване у Києві у 1985 році.

Генератори у бомбосховищі потрібні для автономної роботи

"Такі сховища були актуальними, коли велася ''холодна війна'', коли була у нас ядерна загроза і було протистояння Радянського Союзу та США", – розповів голова департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук.

Останнє бомбосховище, яке може витримати ядерний удар, було збудоване у Києві у 1985 році.
Ситуація з бомбосховищами

За даними Романа Ткачука, у Києві є понад 5 тис. місць укриття.

Серед них:

  • 3687 цокольних та підвальних приміщень;

  • 409 підземних паркінгів;

  • 272 підземні переходи;

  • 514 спеціалізованих сховищ.

Не готові приймати людей 19% з них. Вони або затоплені, або знищені часом.

КМДА влаштували показову інспекцію по об'єктах укриття у столиці

''Нині об'єкти подвійного використання застосовують залежно від засобів ураження. Це можуть бути прямі бойові дії, чи бомбардування, чи артилерійські обстріли'', – розповів Роман Ткачук.

За законодавством, за сховищами мають наглядати балансоутримувачі будівель.

''У разі небезпеки балансоутримувачі повинні відкрити доступ для всіх. Одночасно ми можемо захистити 2,8 млн людей", – додав Ткачук.

Усе, що під землею, – укриття. Що треба знати у разі бомбардування Києва. Репортаж

Водночас у Києві щодня перебуває понад 5 млн людей. Тобто, якщо порахувати, не для всіх мешканців є місце в укриттях.

Система оповіщення

Сирени і переривисті гудки інших сигнальних засобів означають сигнал цивільної оборони ‘’УВАГА ВСІМ!''.

Почувши такий сигнал, потрібно негайно увімкнути гучномовець, радіоприймач або телевізор і слухати повідомлення управління з питань надзвичайних ситуацій.

Потрібно діяти без паніки і метушні відповідно до отриманих вказівок. Після цього залишається 20 хвилин на пошук найближчого укриття.

Найближчі бомбосховища повинні бути за 400 метрів від будинків
Що потрібно брати у сховище:
  • документи та їхні копії;

  • запас їжі та воду;

  • засоби особистої гігієни;

  • доступні ліки;

  • засоби індивідуального захисту;

  • теплі речі.

Неофіційно відповідальні за цивільну безпеку у столиці радять у разі бойових дій виїжджати якнайшвидше з міста.

Однак не робити це у паніці, а заздалегідь вибрати місце призначення у сільській місцевості. Там можна відносно безпечніше пережити бомбардування чи обстріли.

''Все, що під землею, – це тимчасове укриття, і дає можливість відносно безпечно перечекати атаку на місто'', – пояснили чиновники.