УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

У мережі показали, як "ховали" у бетон русло річки Либідь у Києві в 1970-х роках. Архівне фото

2 хвилини
142,5 т.
Річка Либідь 'закована' у бетон

Столична річка Либідь згадується в літописах Київської Русі в 968 році. Сергій П'ятериков за допомогою фотоапарату зберіг для нас процес "заковування" річки у "бетонне русло", який активно тривав у 1970-х роках.

Унікальний знімок було опубліковано на сторінці спільноти "Група 1900–1999 роки. Київ" в соціальній мережі Facebook. Можна побачити, як це відбувалось близько 50 років тому.

"1970-ті. Бетонний берег річки Либідь. Фото Сергія П'ятерикова. Київ", – йдеться в повідомлені.

У мережі показали, як "ховали" у бетон русло річки Либідь у Києві в 1970-х роках. Архівне фото

Либідь – річка, права притока Дніпра на території Києва. Її довжина становить 17,1 км. Існує думка, що річка Либідь отримала назву від імені сестри легендарних засновників Києва – Кия, Щека і Хорива. Річка Либідь згадується в літописах під 968 роком, коли літописець зазначає, що "не бяше лзѣ коня напоити на Лыбеди".

У мережі показали, як "ховали" у бетон русло річки Либідь у Києві в 1970-х роках. Архівне фото

Майже все русло Либіді закріплено бетонним коробом, а на окремих ділянках взято в закриті колектори (під Повітрофлотським шляхопроводом та вздовж Саперно-Слобідської вулиці). Ділянку вздовж Саперно-Слобідської вулиці "заховали" у колектор наприкінці 1980-х років, коли прокладали прямий шлях на Південний міст через Дніпро, відкритий у 1990 році.

У мережі показали, як "ховали" у бетон русло річки Либідь у Києві в 1970-х роках. Архівне фото

Нагадаємо, в 1978 році на території Видубицького монастиря в Києві розташовувалась зменшена модель майбутнього монументу "Батьківщина-мати". Скульптуру встановили, зокрема, для проведення випробувань в аеродинамічній трубі, щоб з’ясувати стійкість її конструкції.

Найстаріша будівля Майдану Незалежності, будинок Гудовського, витримала час та підрив комуністами центру Києва. На жаль, у 1970-х роках під час реконструкції головної площі столиці, її знесли.

Як повідомляв OBOZREVATEL, у 1960-х роках більшу частину нинішнього Дніпровського району Києва, зокрема Райдужний масив, не було забудовано. На полях села Вигурівщина-Троєщина місцеві мешканці випасали худобу. Завдяки старим фото можна побачити, якою була ця локація у ті роки.

Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!