У Києві відкрили інсталяцію, присвячену 60-й річниці Куренівської трагедії. Фото
У Києві в п'ятницю, 12 березня, в Бабиному Яру відкрили інсталяцію "Погляд у минуле", приурочену до 60-ї річниці Куренівської трагедії.
Її представив Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр", а автором став український культурний діяч, художник і письменник Олег Шовенко.
У церемонії відкриття арт-об'єкта взяли участь міський голова Києва Віталій Кличко, перший президент України Леонід Кравчук, перший заступник міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв, в.о. генерального директора Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" Роза Тапанова, автор інсталяції Олег Шовенко та відомий український режисер Сергій Лозниця. Захід відвідали відомі культурні та громадські діячі.
Як заявив мер столиці Віталій Кличко без розуміння уроків минулого жодна нація не має майбутнього, передає прес-служба політика.
"Куренівська трагедія – одна зі сторінок історії Києва та України, про яку треба знати і пам'ятати. Тому що без розуміння уроків минулого жодна нація не має майбутнього. Тому ми пам'ятаємо про трагічні події нашої історії та шануємо пам'ять їх жертв. Радянська влада замовчувала страшні наслідки Куренівської трагедії. Наслідки недбалості та злочинів тоталітарного режиму. Тоді оголосили про загибель 145 чоловік. А насправді загинуло, за неофіційними даними, чи не в десять разів більше жителів столиці", – підкреслив мер Києва.
Він зазначив, якими б болючими не були спогади, про це потрібно говорити та нагадувати, щоб такі трагедії не повторювалися.
"Ми з вами сьогодні в Бабиному Яру. Це місце можна назвати символом трагічних сторінок нашої історії. Ми усі пам'ятаємо... І про понад 100 тисяч розстріляних невинних жертв нацизму. І про жертви радянської влади, загиблих внаслідокі Куренівської трагедії. Кожна цеглина цієї символічної інсталяції нагадує про те, що потрібно визнавати помилки минулого. Робити з них висновки, бути відповідальними", – сказав Віталій Кличко.
Основа монументу складається із більш ніж 100 різновидів цеглин, з яких будувався Київ впродовж останніх 200 років. Вона зроблена у вигляді збільшеної вдесятеро цеглини. Найстаріша цеглина в інсталяції 1843 року, є декілька із заводу, де працював Мендель Бейліс, є цеглини з відбитками дитячих рук замість клейма.
Через масове будівництво у місті після Другої світової війни виникла потреба у збільшенні виробництва цегли, що збільшило і кількість відходів. Пульпа надходила з Петровських цегельних заводів, розташованих на вулиці Сирецькій. Відходи зливали у Бабин Яр. Аби добути глину для однієї цеглини, потрібно було 600 мілілітрів води. Після цього вона стає пульпою – мертвою водою, непридатною для будь-чого. Вгорі інсталяції в акваріумі зібрано всі 600 літрів пульпи, які б знадобилися для створення усіх цеглин з основи.
"Ця інсталяція про дві катастрофи: людську та природну. В цій трагедії, мова якої – мова канцелярських та інженерних звітів, немає ані слова про те, що це за страшне місце – Бабин Яр. І в даному випадку техногенна катастрофа – це про те, що природа раптом повертає собі свою первісну міць, яку людина намагалася приборкати. Нагадування про те, що бережливе ставлення та повага до природи – це не примха, а спосіб вижити. Пульпа в акваріумі – символ підкореної природи: щоденно корисної нам, навіть лячно красивої, а через момент – руйнівної", – розповів Шовенко.
У монумент вмонтовані монокуляри, які показують кадри з документального проєкту Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" та режисера Сергія Лозниці "Бабин Яр. Контекст". Епізоди присвячені будівництву у Бабиному Яру та наслідкам Куренівської катастрофи.
Також у церемонії взяв участь перший президент України Леонід Кравчук.
"Більшовицька система замовчувала історію трагедії Бабиного Яру, Чорнобильської трагедії, Куренівської трагедії, замовчували усе. У людей не було права знати про ці події. Як людина, яка пережила дуже багато, я певний: ніщо не має бути забутим. Все має бути оціненим, і правда має взяти вверх. На правді ми маємо будувати нові відносини і маємо цінувати своє нинішнє життя, не забуваючи трагічних подій, що сталися в нашій історії, і робити все, щоб вони ніколи не повторилися знову. Я хочу подякувати меру, місту і всім тим, хто взявся за цю велику справу – відроджувати пам’ять", – зазначив він.
Куренівська трагедія сталася 60 років тому. 13 березня 1961 прорвало дамбу, побудовану для заповнення Бабиного Яру промисловими відходами, що надходили з Петровських цегляних заводів. Потік бруду та пульпи затопив житлові квартали Куренівки, трамвайне депо, стадіон "Спартак", ряд підприємств та установ.
