Презенти Незалежності: що дарували Києву на головне свято країни. Фото

7 хвилин
13,8 т.
Презенти Незалежності: що дарували Києву на головне свято країни. Фото

У вівторок, 24 серпня, Україна відзначає славетну дату – 30-річчя Незалежності. Як для історії держави термін зовсім невеликий, але дуже важливий. Адже за три десятки років ми пройшли дуже багато: були й сумні події й радісні. Ми стали сильніше любити свою країну, стали розуміти, як важливо зберігати історію і культуру й до чого може призвести недбале ставлення до національного питання.

За старою традицією під важливу дату в нас заведено дарувати подарунки. У пам'ятні дні в Україні завжди відкривають різні об'єкти. Київ – не виняток. Бо люблять державні мужі заморочитися і щось придумати саме під пам'ятну дату. OBOZREVATEL пропонує з теплом згадати, які подарунки отримувала столиця на головне свято всіх українців (щоб переглянути фото, доскрольте до кінця сторінки).

Від площі з Леніним до Берегині з калиною в руках

Майдан Незалежності – серце не тільки Києва, а й усієї країни. Тут відбувалися великі справи – Революція на граніті, Помаранчева революція і трагічні, але водночас героїчні події 2013-14 років. У перші роки після розвалу СРСР колишня площа Жовтневої революції (таке ім'я мав Майдан із 1977-го по 1991 рік. – Ред.) мала "совковий" вигляд – відразу встигли прибрати величезний монумент "Великої Жовтневої соціалістичної революції", встановлений у 1977 році. Його демонтували 12 вересня, якийсь час тут залишалися великий гранітний стилобат і радянські фонтани.

Відео дня
Площа Жовтневої революції в 1980-х роках.

Остаточно Майдан Незалежності позбувся "радянського обличчя" у 2001 році. Тоді в найкоротші терміни було проведено грандіозну реконструкцію площі.

Реконструкція Майдану в 2001 році.
Площу прикрасили пам'ятники і ТРЦ.

Леніна замінив грандіозний монумент, присвячений Незалежності України. Його влада подарувала українцям саме до десятиріччя відновлення української державності. 52-метрова колона увінчана скульптурою Берегині, Оранти. В руках вона тримає гілку калини. Зараз це найбільш впізнаваний український пам'ятник і, безумовно, справжній символ країни.

Новий Майдан.

Також на Майдані встановили пам'ятник засновникам Києва, бутафорську копію Лядських воріт і нову систему фонтанів, заради якої прибрали легендарну "рулетку".

Церемонія відкриття нового Майдану
Пантеон великих українців замінив підземний ТРЦ

Безумовно, будівництво десятиліття не пройшло без скандалів. Зараз за монументом Незалежності розташований скляний фасад ТРЦ "Глобус". Адже спочатку український скульптор Анатолій Кущ планував разом із владою облаштувати тут Музей державності.

Частиною його фасаду повинна була стати колонада з фігурами дванадцяти видатних державних діячів: князів Аскольда, Святослава, Володимира Хрестителя, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Данила Галицького, княгині Ольги, гетьманів українського козацтва Дмитра (Байди) Вишневецького, Петра Конашевича-Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи та президента Української народної республіки історика Михайла Грушевського.

Замість "Глобуса" міг би з'явитися пантеон національних героїв.

На жаль, правильна і потрібна ідея так і залишилася на папері. Бізнес переміг, але ми впевнені, що колись чудовий проєкт буде реалізовано повною мірою.

Також на початку нульових влада збиралася оновити нудний фасад готелю "Україна", що мав виглядати, як сталінська висотка, але після промови Хрущова про "надмірності в архітектурі", автори терміново відкоригували уже готовий проєкт і будівлю перетворили на незрозуміло що.

Готель міг стати таким.

Пропонувалося реконструювати хмарочос і надати йому фасад у стилі ампіру, або взагалі звести на його місці височенний готель у вигляді прапора України. Розмови ці йдуть мало не щороку, але нудна споруда як стояла, так і стоїть.

Замість "України" міг з'явитися прапор

Кілька років тому фонтани головної площі країни реконструювали, тепер вони "співають" знамениті українські пісні та всесвітні хіти. А ось гранітне покриття символу країни потребує ремонту, сподіваємося найближчим часом це буде зроблено.

Майдан – це символ нашого динамічного життя. Незважаючи на численні містобудівні помилки і перевантаженість площі пам'ятками, ми все ж любимо цю площу і пишаємося нею.

Перша станція метро з ліфтами

23 серпня 2005 року в Києві з розмахом відкрили 44-ту станцію підземки "Бориспільська". "Бориспільську" проєктували архітектори Тамара Целіковська, Валерій Гнєвишев, Андрій Юхновський, за участю Олексія Нашівочнікова.

Проєкт оформлення "Бориспільської".
"Бориспільська" стала першою станцією метро в Україні з ліфтами.

Відкриття цієї станції стало історичним моментом для розвитку метро. Адже саме тут, уперше в Україні, облаштували два ліфти для потреб людей з обмеженими можливостями. З того часу їх встановлюють на всіх нових станціях підземки.

Платформа станції.

Тут же презентували перший вітчизняний метропоїзд Крюківського вагонобудівельного заводу. На жаль, таких красивих поїздів у столичному метрополітені всього два.

На відкритті станції презентували два вагони першого вітчизняного метропоїзда.
Для палацу історії – новобудова в історичному центрі міста

Ще одним подарунком до чергової святкової дати, стало відкриття Музею історії Києва у 2012 році. Для сховища цінностей передали скандальну будівлю в центрі столиці, на вулиці Богдана Хмельницького, 7. Тут планували звести ще один ТРЦ.

Однак громадськість обурилася – як можна будувати ТРЦ, якщо головний музей, присвячений місту, не має власного будинку? Річ у тому, що у 2003 році чудовий Кловський палац передали Верховному суду України, а музей, що розташовувався в пам'ятці архітектури, "виселили" в Український дім.

Кловський палац на Липках.
Тепер у палаці замість музею Верховний суд.

По суті, сім років він функціонував як склад музейних предметів. А в лютому 2014 року багатющі фонди сховища були частково розграбовані. Деякі експерти відзначали, що унікальні експонати почали зникати ще у 2003 році...

23 серпня 2012 року найсучасніший музейний будинок країни відчинив свої двері. Крім численних експозиційних залів, тут є артпростір і приміщення для виставок. Забудовники не забули похвалити себе і встановили на фасаді будівлі табличку про те, що саме вони передали будівлю "в дар" місту.

У 2012 року Музей історії міста переселили в нову будівлю.

Історія з Музеєм Києва показова і доводить, що соціально активні громадяни з чіткою громадською позицією можуть перемогти байдужість чиновників і нахабство забудовників. Це було доведено не один раз!

Найвищий прапор країни на Печерських пагорбах

З недавніх подарунків для столиці варто згадати найвищий в Україні флагшток із тризубом, який встановили 22 серпня 2020 року на Печерську, біля Національного музею історії України у Другій світовій війні. За останні роки на Печерську росли тільки висотні будинки. Але мер міста Віталій Кличко ще кілька років тому заявив, що в місті з'явиться найвищий у країні прапор. І для цієї ідеї градоначальника з'явився приватний інвестор, який оплатив усі роботи.

У 2020 році в Києві побудували найбільший флагшток у країні.

90-метровий флагшток із тризубом прикрашає столицю трохи більше ніж рік, але вже встиг стати одним із символів міста. І тепер у міських новинах часто читаємо "найбільший прапор країни приспустять через вітер, зливи, снігопад", "полотнище виперуть" тощо. Тобто без нього ми вже не можемо уявити своє місто.

Прапор уже встиг стати символом столиці.

Будемо сподіватися, що і в найближчі роки в нашому чудовому місті будуть відкриватися нові важливі об'єкти не тільки на державні свята. Але найголовніший подарунок, який хотіли б побачити не тільки кияни, але й усі українці, це мир і процвітання – наша країна його обов'язково отримає. З 30-річчям усіх нас!