Хто знищив Хрещатик у 1941 році. Фото
У вересні 1941 року відбулася одна з найстрашніших трагедій Другої світової війни, в результаті якої вигляд історичної частини центру міста був частково втрачений, а також знищені мости та комунікації.
OBOZREVATEL розповідає, хто може бути причетний до жахливого злочину.
До цього часу достеменно невідомо, хто скоїв цей підлий злочин. Хоча багато сучасні історики вважають, що це справа рук радянської влади.
Підтвердження тому "тактика випаленої землі", яка практикувалася радянською владою всю Другу світову війну. Також достеменно відомо, що під час відступу радянська влада наказала замінувати важливі об'єкти міста.
Однак, не можна не враховувати і той факт, що нацисти також займалися диверсіями і часто створювали провокації щоб розстріляти ні в чому не винних людей. У цій історії найстрашніше, що було завдано величезної шкоди історичному центру міста, загинуло багато людей.
22 вересня 1941 німці почали розміновувати адміністративні будівлі і об'єкти інфраструктури, проте в місті було так багато вибухівки, що в спішному порядку навести порядок не вдавалося. 24 вересня споруда "Дитячого світу" на розі Хрещатика і Прорізної, 28/2, куди населення, за наказом окупаційної влади, здавало радіоприймачі, вибухнуло, а згарище поширилося на сусідні будинки.
У багатьох будинках зберігалися пляшки із запальною сумішшю і гасові лампи, тому вогонь швидко поширився на сусідні будівлі. До того ж більшість з них мали дерев'яні перекриття.
Згоріли готелі, бібліотеки, консерваторія, величезна кількість документів і антикваріату. На наступний день німці організували евакуацію жителів тутешніх будинків, попутно деякі будинки підривали, щоб зупинити поширення вогню. Правда пожежа тривав до 29 вересня. Десятки тисяч киян залишилися без даху над головою, а про кількість жертв досі достеменно немає правдивих даних.
З приводу згарища в місті ходило багато слово, мабуть, їх розпускали як нацисти, так і радянська влада.
"Німці в зону пожежі нікого не пускали. І ніхто не знає, що вони там робили, гасили або палили. Тільки місто палало, і вечір 25-го числа був сповнений вогню і страху. У всіх будинках, як і раніше, не спали, чергували по черзі мешканці у дворах і парадних. Без кінця виростали чутки про те, що місто підпалили євреї. Було абсолютно очевидно, що це чергова провокація, але ніхто не міг сказати, що вона готує ", – писала у своєму щоденнику киянка Ірина Хорошунова.
Також сильно постраждав і найвищий житловий будинок УРСР, хмарочос Гінзбурга. Від нього залишилася лише коробка, яку остаточно знесли в 1950-х роках, а на його місці побудували інший хмарочос – готель "Україна" (раніше "Москва", – Ред).
Тоді ж підірвали й Успенський собор Києво-Печерської Лаври – легендарну святиню часів Київської Русі.
Коли радянські війська 6 листопада 1943 року зайшли в місто, то він являв собою жалюгідне видовище – при відступі з міста, німці підірвали Червоний корпус університету імені Тараса Шевченка, будинок будинку Оборони, колишній Інститут шляхетних дівчат, вирубали тисячі дерев в ботсадах і парках. Місто тлів, а обвуглені стіни будівель викликали жах.
І тільки зусиллями архітекторів дореволюційного гарту, таких як Павло Альошин і багатьох інших, вдалося відновити будівлі Університету, Будинку Вчителя (тоді Музей ім. Леніна, – Ред.).
Також швидко почали розбирати руїни Хрещатика і відновлювати його. Щодня тут працювало до 8 тисяч осіб!
Як повідомляв OBOZREVATEL, в Києві оприлюднили план заходів до Дня пам'яті і примирення і 76-річчю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.