УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Що "вбиває" водойми в Києві: про страшну тенденцію

Що 'вбиває' водойми в Києві: про страшну тенденцію

У Києві сьогодні нараховується 370 водних об'єктів: протоки, річки, озера, що робить "мегаполіс на Дніпрі" одним з найбільш водних міст світу. Крім того, в столиці реалізовано єдиний в Україні проект роздільної каналізації, що дає змогу зменшити ризик забруднення водойм нечистотами. Але є і привід для занепокоєння. Останні роки міські водні ресурси почали інтенсивно забруднюватися, міліти та... зникати.

У цій публікації "Обозреватель" розповість про найбільш забруднені столичні водойми, а також про те, що потрібно робити для їх порятунку.

Є кілька причин, через які ставки, озера і річки перетворюються на клоаки: скидання хімії, нелегальні врізки каналізації, побутове та будівельне сміття, а також дощовий змив. Останній - найпоширеніший, тому з нього і почнемо.

Дощове забруднення . Після дощу у воду потрапляє велика кількість біогенних елементів: фосфати, нітрати, нітрити, які в свою чергу є живильною речовиною для розвитку зелених і синьо-зелених водоростей. В результаті водойми швидко заростають (старіють) і перетворюються на болото. Також дощ змиває туди з доріг бензин, нафту і масло. Але найбільшу небезпеку становлять патогенні бактерії, перш за все ентерококи і кишкова паличка, які потрапляють у воду разом з калом тварин.

Читайте: Врятувати озеро Тягло: стало відомо про нову акцію проти піщаної мафії в Києві

За словами директора комунального підприємства "Плесо" Дениса Пікалова, найбільше від дощового забруднення страждають ті водойми, які входять в систему поверхневого водовідведення, і в першу чергу це озера на північ від проспекту Бажана.

"Через те, що масив закатано в асфальт, дощова вода замість того, щоб дренувати, потрапляє у водойми без будь-якого очищення", - розповів він.

Власне, тому заборонено купатися в озерах: Срібний кіл, Позняки і Лебедине. Така ж ситуація в озерах уздовж проспекту Ватутіна на житловому масиві Троєщина. У тій же ситуації перебувають озеро Віра і водойма на вулиці Булгакова в Святошинському районі.

У список "брудних" також віднесемо озера каскаду Опечень уздовж вулиці Богатирська, втім, якщо тривалий час немає дощів, вода на деяких ділянках озер самоочищається, про що свідчить наявність в них раків, які, як відомо, живуть у чистій воді.

Особливо страждає від дощових стоків озеро Берізка (воно ж Лісове і Веселка) на житловому масиві ДВРЗ. В озеро по каналах потрапляють стоки з міста Бровари, що заважає зробити водойму офіційно відкритою для купання подібно озеру Тельбін.

Скидання хімії . Яскравим прикладом цього виду забруднення є річка Коник, що на Жуковому острові в Голосіївському районі. Екологи не раз били на сполох з приводу того, що вода в річці забарвлюється у червоний колір - явна ознака скидання у водоймище хімічних сполук. Співробітники поліції розповіли "Обозревателю", що кілька років тому виявили один з цехів, що отруює воду. В результаті обладнання на сотні тисяч доларів було вилучено, а порушники понесли кримінальну відповідальність.

Втім, в 2016 році знову з'явилася інформація про забруднення річки, що красномовно свідчить про те, що скидання хімікатів у річку триває.

Інша водойма, що страждає від скидання відходів - озеро Ніколайчик. За словами столичних активістів, в озеро по лівньовці потрапляє бульйон з хімікатів з декількох автомийок. "Навіть за відсутності дощу ливньовки продовжують працювати", - розповіли нашим журналістам активісти.

Нелегальні врізки . Спочатку публікації ми згадали про роздільну каналізацію в столиці. Подібна система, за словами директора КП "Плесо", рідко де використовується на Заході, а на пострадянському просторі впроваджено лише в Києві і у Москві. Цей підхід дає змогу не змішувати побутові та виробничі води із зливовими, які направляються за окремою водостічною мережею. Це дає змогу при залповому зливі знизити ризик потрапляння фекалій у водойми.

Читайте: "Сталося чудо": комісія Київради вирішила долю двох столичних озер

Однак в столиці є інша біда - нелегальні врізки в зливові колектори, вода з яких потім потрапляє в озера. Приклад подібного свавілля коється на озері Гнилуша в Деснянському районі та на Совських ставках в Голосіївському районі, де місцеві жителі підключили каналізації до колекторів "Київавтодору".

Крадіжка озер. За роки незалежності в Києві безслідно зникло більше сотні водойм. За даними голови Асоціації рибалок України Олександра Чистякова, в 1991 році в столиці налічувалося 484 водойми, сьогодні близько 370. Що сталося? Крім бездарної господарської діяльністі, має місце банальна крадіжка водних об'єктів заради будівництва нових житлових масивів. "Бізнес забудовує водойми, перетворюючи їх на звалища", - розповів "Обозревателю" Чистяков. Яскравим прикладом того є скандал з озером Качин на Позняках.

У травні 2016 Дарницький районний суд Києва відхилив клопотання прокурора Київської міської прокуратури щодо арешту земельної ділянки. В результаті за рішенням суду підготовчі роботи будуть продовжені, а озеро планують засипати землею і побудувати на його місці житлові будинки з підземним паркінгом. Втім, через бурхливі протести громадськості будівництво на Качин припинено, йдуть громадські слухання.

Як рятувати водойми?

Що буде, якщо в Києві зникнуть або перетворяться на болота всі ставки, річки і озера? Це доб'є і без того хитку екологію в місті, адже водойми подібно паркам, лісам і скверам є "легенями" столиці.

Поряд з посиленням норм з охорони озер від скидання хімії, врізок і забудов, необхідно вжити заходів для їх очищення. Тотальне поглиблення за допомогою земснарядів - не варіант, оскільки через кілька років вода знову стає брудною. Той же Тельбін, на якому сьогодні дозволено купатися, теж колись чистили земснарядами, але через три роки вода знову стала брудною.

Очищення прибережної території київської водойми від очерету за допомогою машини "Труксор"

На думку Пікалова, в Україні необхідно виробити державну стратегію з водних ресурсів. Вона полягає в тому, щоб боротися з причиною, а не з наслідками. Один з варіантів - будувати парки, які фільтруватимуть дощову воду.

"У місті Торонто в Канаді більше 300 водойм, глибина яких не перевищує 2-2,5 м. При цьому Торонто входить у п'ятірку міст світу, де населення купається у межах мегаполісу. У канадському місті не будують очисні споруди, а будують парки, які фільтрують або шляхом випаровування очищають воду. Після дощу вода практично не потрапляє у водойми ", - розповів він.

Є й інші способи очищення, наприклад, аерація - насичення води киснем. Таку технологію вперше застосовано в Києві на озері Тельбін. Система складається з восьми аераторів, потужних компресорних станцій та трубопроводу з кисневим повітрям. Кисень подається по трубах в центр озера і насичує воду.

PS: Звичайно, порятунок і збереження водойм - процес витратний і не прибутковий. Але від дій влади і громадськості сьогодні залежить, що дістанеться нашим нащадкам: "місто на березі" або "бетонні джунглі".