Київ б'є світові рекорди із заторів: хто винен і що робити

Київ потрапив до антирейтингу міст світу із найбільшими заторами. Урбаністи б'ють на сполох, адже місто з кожним роком стає все менш комфортним для життя.

Чому далі буде тільки гірше — з'ясував OBOZREVATEL.

Головне:

• Українська столиця визнана однією з найбільш завантажених у світі. Вона посіла 13 місце у антирейтингу;

• Всьому виною — забудова центру міста, відсутність достатньої кількості парковок, незручні розв'язки, а також проблеми із громадським транспортом;

• ЗМІ регулярно пишуть про самозабудови, хаотичні багатоповерхівки, які виростають у центрі Києва як гриби;

Київ "вбивали" роками

У столиці України лише за останнім даними проживає близько 3-х мільйонів осіб. А з огляду на всю київську агломерацію, приїжджих і туристів, цифра буде більшою щонайменше удвічі.

Зважаючи на такий наплив, міська інфраструктура має не просто справно функціонувати, а й підлаштовуватися під жителів столиці. На жаль, ситуація не тішить. Так, за даними дослідження Traffic Index, Київ посів 13 місце у рейтингу міст планети із найбільшими заторами на дорогах.

Читайте: "Це треш!" У Києві засікли злив стічної води у річку

Гірша ситуація у багатомільйонних мегаполісах, в рази більших за Київ. Наприклад, перше місце посідає Мумбаї (Індія). Там проживає 15,5 мільйонів осіб. У п'ятірку також входять Богота (Колумбія), Ліма (Перу), Нью-Делі (Індія) і Москва (Росія).

На 12-й позиції перебуває Санкт-Петербург (Росія) із населенням у 5,4 мільйона, а на 14-й Дублін (Ірландія) з 1,2 мільйона жителів. Всього ж у рейтингу розташувалися 403 міста з усього світу.

Як вважають експерти-урбаністи, такий стан Києва є наслідком тривалого ігнорування владою елементарних правил облаштування міського простору.

Далі буде гірше, чому?

• У центрі Києва забагато висоток.

Висотні будинки — одна з основних проблем столиці. Зазвичай в історичних центрах міст не заведено зводити висотні будівлі. Вони створюють додаткові труднощі для руху автомобілів у центрі, оскільки навколо завжди шалений рух — люди їдуть у бізнес-центри на роботу або зустрічі.

Наприклад, будівля на вулиці Кловський узвіз, будинок 7а. Його висота — 163 метри, у будинку 47 поверхів. Звели його зовсім нещодавно, у 2012 році.

Або бізнес-центр "Guliver", який розташований на вулиці Еспланадній. Висота будівлі — 141 метр, у будинку 33 поверхи. На третьому місці у списку висоток у центрі розташувався бізнес-центр "Парус" на бульварі Лесі Українки. Будівля 120 метрів у висоту, складається із 33 поверхів.

Громадський проект "Мій Київ", наприклад, нарахував цілих 20 великих новобудов у центрі міста. Туди входять як житлові будинки на Новопечерських Липках, так і бізнес-центри, такі як "101 Тауер".

• Незаконні забудови як в історичному центрі, так і на околицях міста.

Про цю проблему неодноразово писали ЗМІ, зокрема і OBOZREVATEL. Наприклад, мешканці будинку по вул. Антоновича, 140, розташованого поруч із ділянкою, в особі ОСББ "Акон-140" судяться із ТОВ "Пірит" — замовником будівництва висотки.

Читайте: Все через спеку: у Києві забили на сполох внаслідок забруднення повітря

Люди вважають, що компанія порушила договір оренди і використовувала земельну ділянку не за цільовим призначенням (про що ми писали раніше).

А на Андріївському узвозі у листопаді 2018 року, навпроти музею М. Булгакова, розгорнулося грандіозне будівництво 30-метрового готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом.

Читайте: Пройти зможуть не всі: під Києвом побачили "дорожнє свавілля"

Ділянка №14-16, на якій триває будівництво, Київрада у 2005 році передала в оренду на 15 років ПП "Маркон". Тоді рішення ухвалювалося під керівництвом мера Олександра Омельченка. Активна фаза діяльності "Маркона" на Андріївському узвозі почалася у липні 2012 року.

Щоправда, після активізації ЗМІ та громадських діячів процес будівництва призупинили. А мер Києва Віталій Кличко разом із міськрадою все ж розірвали дозвіл на оренду землі.

В результаті такої незаконної забудови у культурному центрі столиці з'являються висотки із сотнями жителів. Завантаженість інфраструктури дає про себе знати, людям просто нема де розвернутися, а їхні авто заповнюють усе найближчі тротуари.

• Відсутність достатньої кількості паркувальних місць. Внаслідок цього водії кидають авто на узбіччях або на крайніх смугах руху

Незважаючи на те, що в Україні ухвалюються закони, покликані боротися з горе-водіями, користі від цього поки мало, бо людям не вистачає парковок.

Читайте: Кенаса, музей та Будинок із химерами: де у Києві шукати спадщину архітектора Городецького

Хоча в Україні вдалося збільшити суми штрафів — за порушення правил зупинки і стоянки доведеться заплатити 255 гривень, за паркування у смузі громадського транспорту або таке, що загрожує і заважає безпеці дорожнього руху — 510 гривень, також буде тимчасове затримання машини.

Раніше у рамках ухваленого закону у КП "Київтранспарксервіс" анонсували облаштування декількох стоянок. Тоді йшлося про будівництво 5-ти нових перехоплювальних майданчиків біля станцій метро "Лісова", "Червоний хутір", "Сирець" і "Теремки". Щоправда, цього недостатньо.

"Весь центр міста облаштований золотими або платиновими, за вартістю, бетонними півкулями. Навколо них поліція заборонила паркуватися, при цьому у водіїв немає жодної альтернативи. Якщо по всьому світу приблизно 13% площ у центрах міст віддано багатоповерховим паркінгам, вартість яких лише на 10-15% нижча за вартість штрафу за неправильне паркування — у нас же немає ані паркінгів, ані чіткої системи штрафів та евакуації авто.

Напрошується висновок — водії не мотивовані паркуватися належним чином. За 28 років у центрі Києва не був побудований жоден багатоповерховий паркінг. Пропонувалося декілька майданчиків, я сам брав участь у відборі, але, коли ми знаходили відповідне місце, його негайно забудовували торговими точками ", — пояснив суть проблеми OBOZREVATEL архітектор Георгій Духовичний.

• Незручні розв'язки та недостатня їхня кількість.

Основне завдання розв'язки — збільшити пропускну спроможність транспортного вузла. З низки причин із цим не можуть впоратися деякі вузли Києва: часто вони не обладнані простими і зрозумілими дорожніми покажчиками, мають неякісне дорожнє покриття, і, як наслідок, низьку пропускну спроможність. Багато водіїв, що їдуть транзитом, не можуть з першого разу знайти потрібний з'їзд.

"Розв'язка на Правому березі при з'їзді з мосту Патона — це найгірше, що можна придумати і спроектувати — дуже заплутано", — наголосив у коментарі Наш.Київ архітектор Тарас Годованець.

У Європі та США розв'язок створюють із розумом. Наприклад, у Шанхаї побудували одну з найбільших розв'язок у світі — Puxi Viaduct, в ній шість рівнів і пропускна спроможність у кілька тисяч машин на годину. В Осаці до комплексу розв'язки входить відрізок дороги, що пролягає просто через будівлю Gate Tower Building.

Каліфорнійській автостраді Judge Harry Pregerson Interchange присудили звання "Чари інженерної думки" — щодня система витримує навантаження у понад 600 000 машин.

• Громадський транспорт не виправдовує сподівань

Дійсно, у багатьох європейських країнах навіть забезпечені жителі, які мають у розпорядженні авто, користуються ними лише для пересування на довгі дистанції. В межах міста зведено використовувати громадський транспорт — автобуси, трамваї або метро. У крайньому разі — таксі.

По-перше, це недорого. Купуючи абонемент, європейці можуть отримати доступ практично на всі види громадського транспорту. Це економно, у порівнянні з обслуговуванням авто. До того ж у центрі європейських країн досить дорога парковка.

Читайте: Кличко розповів, як вирішать проблему з вандалами на новому скляному мосту

Цікаві дані наводить Euronews. В середньому за годину стоянки в Амстердамі (Нідерланди) треба заплатити 5 євро, у Лондоні (Великобританія) — 8 євро, у Мадриді (Іспанія) — майже 5 євро, у Римі (Італія) — 3 євро, у Празі (Чехія) — 2 євро, у Відні (Австрія) — 4 євро. За тривале користування парковкою можна отримати знижки, залежно від міста та типу самої парковки.

Найдорожча парковка у Женеві (Швейцарія) — 66 євро за день, найдешевша — у Софії (Болгарія) — 5,1 євро.

По-друге, це зручно. Громадський транспорт досить розвинений. Він ходить згідно із маршрутом, а також графіком. Тому запізнитися на 20 хвилин на роботу можна лише через те, що ви проспите свій автобус, а не через те, що чекали його на зупинці.

Сумне спостереження за транспортним хаосом лише демонструє безпорадність місцевої влади. Якщо ситуація не покращиться, то вже найближчими роками Київ упевнено увійде у 10-ку найбільш завантажених міст світу. Тому київській владі важливо переглянути транспортну стратегію міста. Зробити її перш за все зручною для жителів столиці.