УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

У прокат виходить останній фільм Вуді Аллена: про що картина і чому її треба дивитися

5 хвилин
5,7 т.
У прокат виходить останній фільм Вуді Аллена: про що картина і чому її треба дивитися

Останні місяці року не тішили нас різноманіттям великих прем’єр у кіно. Частково так сталося через страйк акторів та сценаристів – дати релізів переносилися, знімання фільмів зупинялися чи скасовувалися. Проте кінець року вразить прем’єрою великого маестро – Вуді Аллена. Його картина "Щасливий випадок" з’явиться на великих екранах 28 грудня. 

У липні 2022 року режисер оголосив про знімання франкомовного романтичного трилера. Також він заявив, що це, ймовірно, буде його остання режисерська робота. Аллен пояснив, що хоче зосередитися на письменницькій і сценаристській діяльності, адже створення фільмів вже не приносить йому такого задоволення, як раніше.

У прокат виходить останній фільм Вуді Аллена: про що картина і чому її треба дивитися

Новий фільм отримав назву Coup de chance, в українському прокаті "Щасливий випадок". Він розкриває звичну для режисера тему любові, стосунків, долі. Заміжня парижанка Фанні зустрічає шкільного товариша, який зізнається, що завжди шаленів від неї. З цього починається бурхливий вир подій, наповнених пристрастю, романтикою, зрадою, підозрами, почуттям провини, які врешті-решт призводять до злочину.

У прокат виходить останній фільм Вуді Аллена: про що картина і чому її треба дивитися

Після завершення знімань Вуді Аллен заявив в інтерв’ю: "Я можу лише сказати вам, що це кримінальний фільм, серйозна історія про злочин і покарання. Звичайно, з часткою романтики".

Прем’єра стрічки відбулася у вересні на 80-му Венеціанському міжнародному кінофестивалі поза конкурсною програмою і була тепло прийнята критиками та глядачами. На Rotten Tomatoes вона має оцінку 81% від критиків. В Україні картина вийде в прокат 28 грудня. Це 50-й фільм знаменитого режисера.

Все, що ви хотіли знати про Вуді Аллена, але боялися запитати

Справжнє ім’я митця – Аллен Стюарт Конігсберг. Він народився і виріс у Нью-Йорку у єврейській сім’ї. Стосунки з батьками були складними, тому у нього було важке дитинство. Проте у школі Аллена завжди оточували друзі. Він грав у баскетбол, бейсбол, тішив школярів фокусами, що контрастує з його ролями слабких і несоціалізованих хлопців, яких він пізніше втілить у кіно.

Свій творчий шлях майбутній маестро почав з написання жартів у газети. Саме тоді він взяв псевдонім Вуді Аллен, який закріпився за ним на все життя. У 16-річному віці його помітив комік Мілт Кемен, який допоміг влаштуватися на популярне комедійне шоу Сіда Сізара.

Вступивши до Нью-Йоркського університету, Аллен вибрав спеціалізацію "Комунікації та кінематограф". Проте студентом він був недовго, оскільки провалив іспит з кінематографа, а пізніше взагалі був відрахований. Проте життєве випробування кіноіндустрією Вуді склав на відмінно, ставши одним зі знакових режисерів всіх часів.

Спершу сценарист і актор працював на телебаченні, виступав з комедійними імпровізаціями. Проте пізніше все ж прийшов до фільмування. Картина "Що нового, кицюню?" (1965) стала дебютом Аллена у кіно. Він покращив початковий сценарій і зіграв одну з ролей. Фільм був доволі успішний, Вуді почали кликати на інші проєкти, проте творчість під пильним наглядом продюсерів його не задовольняла.

Першою самостійною роботою стала картина "Хапай гроші та втікай" (1969). Пізніше вийшли "Банани", "Все, що ви завжди хотіли знати про секс, але боялися запитати", "Сплячий", "Любов і смерть". Проте першим великим успіхом став фільм "Ені Гол" 1977 року. який отримав чотири нагороди від Американської кіноакадемії. Сьогодні "Ені Гол" займає високі позиції у рейтингах фільмів.

Наступною стрічкою стали похмурі "Інтер’єри" (1978). Тут чітко спостерігається відсторонення від звичного жанру. Чорно-білий "Мангеттен" (1979) повернув режисера до романтичної комедії. Він став другим найкасовішим фільмом Аллена, після "Ені Гол". Також картина отримала кілька нагород, серед яких BAFTA за найкращий фільм. Також "Мангеттен" номінували на "Оскар" за найкращий оригінальний сценарій.

Починаючи зі "Спогадів про „Зоряний пил"" у фільмах Аллена з’являються філософські та похмурі елементи. Режисер почав поєднувати комічні та трагічні моменти, що яскраво виражено у фільмах "Ганна і її сестри" та "Злочини та помилки". Така зміна у стилі пов’язана із впливом європейських режисерів Інгмара Бергмана і Федеріко Фелліні.

У 90-ті маестро починає знову експериментувати зі стилями. Найкращі фільми цього періоду – драма "Чоловіки і дружини" (1992), яка отримала дві номінації на "Оскар", чорна комедія "Загадкове вбивство в Мангеттені" (1993), комедія "Кулі над Бродвеєм" (1994), яка принесла Аллену номінацію на найкращого режисера. У картинах "Розглядаючи Гарі" (1997) та "Знаменитості" (1998) стиль Вуді стає наближеним до фільмів після 2000 року.

На початку 2000-х фільми Аллена не мали успіху. Багато хто казав, що ера Вуді вже пройшла і всі його найкращі фільми позаду. Проте у 2005 вийшов драматичний трилер "Матч-поінт", знятий у Лондоні. Він став одним з найуспішніших фільмів режисера. Сам маестро назвав його найкращим своїм фільмом. Крім високих зборів у 85 млн доларів при бюджеті у 15 млн, фільм приніс номінації на престижні премії: "Найкращий сценарій" ("Оскар") і "Режисура" і "Сценарій" ("Золотий глобус").

Аллен продовжив працювати у Європі, оскільки відчував тиск великих студій США, які не цікавилися авторським кіно. Наступним успішним фільмом стала комедія "Вікі Крістіна Барселона" (2008), в якій сплелися кохання, пристрасть, моральні дилеми, пошуки щастя і сенсу життя.

Романтична мелодрама-фантазія "Опівночі в Парижі" (2011) про письменника, якому випала можливість подорожувати у часі та познайомитися зі своїми кумирами-письменниками, стала найкасовішою у кар’єрі режисера, зібравши 148 млн доларів з бюджетом у 17 млн. Також вона отримала нагороди "Оскар", "Золотий глобус", премію Гільдії сценаристів США в категорії "Найкращий оригінальний сценарій".

Романтично-комедійні "Римські пригоди" (2012) та комедійна драма "Жасмин" (2013) теж стали успішними, зібравши хорошу касу та позитивні відгуки критиків. Режисер знову висвітлив любовні стосунки, проблеми в шлюбі та їхні наслідки. Після цього пішов спад щодо касових зборів – "Магія місячного сяйва" (2014), "Ірраціональна людина" (2015), "Світське життя" (2016) ще вийшли у плюс, проте "Колесо чудес" (2017) зібрало майже на 10 мільйонів менше бюджету та отримало низькі оцінки критиків.

Раніше OBOZ.UA писав, що фільм про Маріуполь потрапив одразу до двох шортлистів премії "Оскар".

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки.