Михайло Державін помер: чим знаменитий артист
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
У середу, 10 січня, помер провідний актор Театру сатири Михайло Державін.
"Обозреватель" пропонує згадати, чим був знаменитий російський артист.
Михайло Державін народився 15 червня 1936 року в Москві. Його батько був актором Театру ім. Є. Вахтангова, мати - студенткою театрального училища при Московському театрі Революції (Московський академічний театр ім. В. Маяковського. - Ред.).
У 1959 році Державін закінчив Театральне училище ім. Б.В. Щукіна (Театральний інститут ім. Бориса Щукіна при Державному академічному театрі ім. Є. Вахтангова. - Ред.) та став актором Московського театру ім. Ленінського комсомолу (Московський державний театр "Ленком". - Ред.).
У 1965 році перейшов на роботу в Московський драматичний театр на Малій Бронній.
З 1967 року був актором Московського академічного театру сатири. Актор виконував ролі Марсіаля в "Інтервенції" Льва Славіна, Маріча в "Останньому параді" Олександра Штейна, Єлісєєва в "Банкеті" Аркадія Арканова і Григорія Горіна, Велосипедкіна в "Бані" Володимира Маяковського, Ведмедя у "Звичайному диві" Євгена Шварца, Бобчинського в "Ревізорі" Миколи Гоголя, Скалозуба в "Лихо від розуму" Олександра Грибоєдова, Тартюфа в постановці п'єси Жана-Батіста Мольєра "Тартюф, або Обманщик", Брауна в "Тригрошовій опері" Бертольта Брехта, Телятева у "Скажених грошах" Олександра Островського, Єпіходова у "Вишневому саду" Антона Чехова, Щасливця в постановці п'єси Григорія Горіна "Щасливців - Нещасливців", Маштю в "Орніфлі" Жана Ануя, Нарокова в "Талантах і шанувальниках" Олександра Островського та ін.
Загалом Михайло зіграв на сцені Театру сатири понад 60 ролей.
Також він брав участь в антрепризних спектаклях "Ханума" за п'єсою Авксентія Цагарелі та "1002-га ніч" за п'єсою Сергія Глотова.
Читайте: У Росії помер легендарний оперний співак
Крім того, Державін був широко відомий як кіноактор. Виконував ролі у фільмах "Вони були першими" (1956), "На Київському напрямку" (1967), "Троє в човні, не рахуючи собаки" (1979), "Моя морячка" (1990), "Божевільний" (1991), "Наречений із Майамі" (1994), "Старі шкапи" (2000), "Мексиканський вояж Степанича" (2012). Усього - більше 40 кінокартин.
З 1967 до 1980 року виступав у ролі пана Ведучого в гумористичній телепередачі "Кабачок "13 стільців". Разом з Олександром Ширвиндтом вів телепрограми "Ранкова пошта" (1985) і "Хочу знати!" (2013).
У 1989 році Державін отримав Народного артиста РРФСР. Був нагороджений орденами Дружби (1996), "За заслуги перед Вітчизною" IV і III ступеня (2006, 2011), Пошани (2017). Заслужений діяч мистецтв Польщі (1976). Лауреат театральної премією "Кришталева Турандот" (2007, "За довголітнє і доблесне служіння театру").
Був тричі одружений. Перша дружина - заслужена артистка РРФСР, актриса Катерина Райкіна, дочка актора Аркадія Райкіна.
Друга дружина - Ніна Будьонна, дочка Маршала Радянського Союзу Семена Будьонного. Від цього шлюбу мав доньку Марію.
Третя дружина - народна артистка РФ, співачка Роксана Бабаян.
Як повідомляв "Обозреватель", раніше помер відомий радянський актор з "чорного списку" України Леонід Бронєвой.