Горов презентує документальний фільм "Спомин про майбутнє" до річниці вторгнення РФ

Відомий український режисер Семен Горов представляє свою нову концептуальну документальну картину "Спомин про майбутнє".

"Спомин про майбутнє" – це авторський документальний короткометражний фільм Семена Горова про українських митців та їхню творчість у їх рідних містах під час війни. Метою проєкту є допомога творчим особистостям та підтримати їх у спротиві, що вони чинять, надихнути людей України не опускати рук, попри все мріяти й вірити в майбутнє.

Стрічка показує короткі історії митців, виражені в танці та музиці. Події фільму відбуваються в "поцілованих війною" містах, де герої не припиняють ані мріяти, ані нести свої мистецькі місії в ім’я майбутнього. Кожен індивідуальний біль та кожен спомин про майбутнє зливається в спільний колективний роздум, де вчорашній день змішався з мріями та надіями завтрашнього.

На створення фільму режисера надихнув однойменний музикальний твір видатного українського композитора, героя України Ігоря Поклада, який також став одним із героїв картини. Разом із дружиною він два тижні просидів без світла, їжі та води у підвалі свого будинку в окупованому Ворзелі, а на його подвірʼї у цей час стояло 7 ворожих російських танків. У стрічці композиція "Спомин" лунає у виконанні оркестру НАОНІ.

На думку Семена Горова, кожне випробування містить у собі подарунок. Головне – не прогледіти його та прийняти. Війна руйнує життя і мистецтво, але у цих муках народжується нове мистецтво, нове життя!

"Цей фільм присвячений героїчному народу України. Тут кожен, наче жива антенна. Ти починаєш виловлювати сигнал, що виведе із цього моторошного сну до світла. Шукаєш його іскру всередині себе. Адже страшно не померти, страшно так і не спробувати жити. Ми не можемо програти, ми повинні перемогти!"

Матеріал для стрічки був відзнятий у Харкові, Одесі, Ворзелі та Ірпені. Герої фільму не поїхали зі своїх міст, бо вважають, що саме таким чином вони й чинять спротив.

"Якщо поїдуть всі – то кому потрібно таке місто?", – вважає хореограф Лана Матвієнко.

Танцівниця Наташа з Одеси, не дивлячись на важку ситуацію у місті, ставить виставу. Денис волонтерить та займається хореографією.

"Посеред страшних наслідків спроб знищити мирні міста нашої країни східним сусідом, у розвалинах Харкова, Одеси, Києва та інших наших найпрекрасніших міст, проростають пагони життя у втіленні незламних творців. Понівечені, та нескорені. Їх вразливе ремесло – танець, музика, живопис, поезія – дає життя та віру їм самим та світові навколо попри будь-які біди. Ми знайомимося з героями в моменти випробування війною та надихаємося могутньою силою внутрішнього наповнення української нації – її культурою", – розповідає співавтор сценарію Маруся Лиманська.

Фільм знятий незалежною кінокомпанією Gorov Studio, на меті творчої команди фільму участь у міжнародних фестивалях.